…Останні погожі дні тут використовують, аби переорати на зиму 40 гектарів експериментального поля. У рамках тижня професій сільськогосподарської галузі під пильними поглядами гостей сучасну техніку було випробувано у полі і на швидкість, і на якість. Гості — керівники сільськогосподарських підприємств краю, господарі «сталевих коней» — випускники Рівненського центру професійно-технічної освіти (ЦПТО) Державної служби зайнятості, які щойно отримали дипломи робітників фермерського господарства. 

Кабінет Міністрів своєю постановою спростив процедуру набуття статусу безробітного для переселенців з Криму та території проведення АТО. Зокрема, скорочено перелік документів, необхідних для набуття такого статусу. Допомагає цим людям з пошуком роботи не лише служба зайнятості, до справи підключилися і волонтерські організації. Однак це ситуативні заходи. У майбутньому ж, за прогнозами науковців, події на сході країни лише загострять стан справ на ринку праці. Що очікує сферу зайнятості і що потрібно робити, щоб зменшити напругу, ведемо розмову з академіком Академії економічних наук України, заслуженим працівником соціальної сфери Миколою Шаповалом. 

Покидати рідну домівку, рятуючи життя своє та рідних, часто з невеликою торбинкою та можливо навіть у капцях — складно і сумно. І добре, якщо на місці, до якого переїжджає родина, знайдуться громадські організації та волонтери, які не кинуть напризволяще та допоможуть якось влаштуватися. Але ж сили їхні не безмежні. Та й вирішити найгостріші проблеми, як-от відновлення документів, отримання пенсій чи виплат на дитину, вони часто не в змозі, адже просто не мають таких важелів впливу. І тут на допомогу цим людям приходить держава. 

Люди, яким довелося залишити свої домівки, рятуючись від війни, роз’їхалися по всіх областях України. Хтось до рідних чи знайомих, а комусь держава допомогла тимчасово влаштуватися у санаторіях та гуртожитках. Останнім, звісно, волонтери допомагають із харчуванням та придбанням речей першої необхідності. Але вони розуміють, що довго це не триватиме, отже, слід шукати роботу, нехай і тимчасову.

Людям робітничих професій зробити це легше, адже в будь-якій місцевості часто можна без особливих проблем знайти підробіток на будівництві, щось ремонтувати, відновлювати. Але що робити, якщо ти, скажімо, вчителька або менеджер, науковець чи перекладач? Звісно, перше, що спадає на думку, — звернутися у пошуках роботи до державного центру зайнятості. Та нині в них стільки роботи, що допомогти всім одразу не виходить. І тоді на допомогу приходять волонтери. 

 «УК» продовжує серію матеріалів у рубриці «Знайди себе», у яких ми розповідаємо про професії, які, за даними Державної служби зайнятості, нині найзатребуваніші на ринку праці України. Людям, які їх опанували, нескладно знайти роботу, вони отримують хорошу зарплату, а інколи ще й мають пільги, надбавки та доплати. Останній матеріал на тему опубліковано в газеті від 19 червня 2014 року, він був присвячений професії продавця продовольчих  товарів. Сподіваємося, що наші публікації стануть у пригоді тим, хто закінчує школу і замислюється, куди піти навчатися і який фах обрати. А також тим, хто, можливо, з якихось причин втратив роботу і планує опанувати іншу спеціальність. Нині ми дізналися, як здобути професію швачки: де навчатися і де потім можна працювати, на яку зарплату розраховувати. Про це розповіли фахівці Державної служби зайнятості, Міносвіти та Мінсоцполітики.

Фахівці зазначають, що кількість вакансій на Донбасі суттєво зменшилася, до того ж слід додати, що частина із заявлених роботодавцями вільних робочих місць має лише декларативний характер і фактично не впливає на обсяги працевлаштування. Якщо період військового протистояння на Донбасі затягнеться, то регіональні ринки праці, незважаючи на їхню «інерційність», обваляться дуже швидко, бо вже сьогодні стрімко падає споживчий попит у населення, знижується його платоспроможність, згортається не тільки виробнича, а й будь-яка інша суспільно-корисна діяльність.  

«УК» продовжує серію матеріалів у рубриці «Знайди себе», у яких ми розповідаємо про професії, які, за даними Державної служби зайнятості, нині найзатребуваніші на ринку праці країни. Людям, які їх опанували, нескладно знайти роботу, вони отримують хорошу зарплату, а інколи ще й мають пільги, надбавки та доплати. Останній матеріал на цю тему опубліковано в газеті від 20 травня 2014 року, він був присвячений професії тракториста.

Сподіваємося, що наші публікації стануть у пригоді тим, хто закінчує школу і замислюється, куди піти навчатися і який фах обрати. А також тим, хто, можливо, з якихось причин втратив роботу та планує опанувати іншу спеціальність. 

«УК» продовжує серію матеріалів у рубриці «Знайди себе», яка розпочалася матеріалом «Підкорювач твердості» про професію токаря («УК» від 11 лютого 2014 року). У них ми щомісяця розповідатимемо про професії, які, за даними Державної служби зайнятості, нині найзатребуваніші на ринку праці України. Людям, які їх опанували, нескладно знайти роботу, вони отримують хорошу зарплату, а інколи ще й мають пільги, надбавки та доплати. Сподіваємося, що наші публікації стануть у пригоді тим, хто закінчує школу та замислюється, куди піти навчатися і який фах обрати. А також тим, хто, можливо, з якихось причин втратив роботу та планує опанувати іншу спеціальність.

Місяць тому наша газета писала про проблеми, які виникли у миколаївського підприємства інвалідів «Літопис». У матеріалі («Як «Літопису» можливості обмежують» № 66, 10 квітня 2014 р.) йшлося про те, що ця структура, де працюють люди з обмеженими можливостями, опинилися на межі банкрутства. Замовники не розрахувалися з підприємством за виконані роботи з поліграфії, виробництва та постачання канцелярських товарів та офісного паперу. Та навіть ті кошти, які «Літопису» перерахували, надовго «зависли» у Держказначействі Миколаївської області.

Упродовж останніх років питання заборгованості із зарплати стало одним із гострих і соціально значимих. Здавалося б, до його вирішення підключено різні структури, починаючи з інспекції з питань праці і закінчуючи правоохоронними органами, яким по силі раз і назавжди поставити гривневу крапку.
Однак щойно погасять боргову пожежу в одному місці, як вона спалахує в іншому, почасти — ще потужніше. Що саме заважає остаточно розібратися із зарплатними боргами? Які важелі слід задіяти, щоб ганебне явище відійшло в минуле? Про це розмовляємо з начальником Територіальної державної інспекції з питань праці в Сумській області Сергієм ДВОРНИКОМ.