Ніде правди діти, нині економіка України переживає не найкращі часи. Так, за розрахунками фахівців Мінекономрозвитку і торгівлі, зниження ВВП у першому півріччі цього року становить 15,9%. У січні — липні падіння виробництва маємо у промисловості на 15,5%, будівництві — на 26,7%. І навіть у сільському господарстві, яке ще торік залишалося єдиним видом економічної діяльності, що мало позитивну динаміку, нині спостерігаємо спад на 3,5%. Та й прогнози більшості експертів поки що, на жаль, не дуже оптимістичні: зниження на друге півріччя економічної динаміки приблизно на 9%. 

В Україні починається реформування ринку праці. На цьому наголосив голова Державної служби зайнятості України Ярослав Кашуба під час підписання угоди про кооперацію між Державною службою зайнятості України та Федеральною агенцією зайнятості Німеччини. Цю угоду Ярослав Кашуба та виконавчий директор з міжнародних відносин Федеральної агенції зайнятості Німеччини Кіа Ейлерс підписали у четвер під час міжнародної конференції «Ринок праці: європейський вимір». 

За найсвіжішими даними Міністерства соціальної політики, з окупованих територій на мирні землі, підконтрольні українській владі, вже переселилися понад 1,3 мільйона осіб. Найболючішими проблемами вимушених переселенців понад рік залишаються пошук житла і роботи. Отже питання, куди докласти працю рук своїх тим, хто вдома зазвичай працював шахтарем, інженером чи металургом, й донині дуже актуальне. 

Нині економіка нашої держави переживає нелегкі часи. Позначається це й на ринку праці, і, на жаль, не в бік збільшення робочих місць та вакансій. Хоч як це прикро, але звільнення з роботи за скороченням штату нині — не дивина. Тож чого слід очікувати цього року від роботодавців — питання, яке турбує напевно більшу частину працездатних українців. 

За даними міністра соцполітики України Павла Розенка, нелегальні виплати тіньової зарплати за рік сягають щорічно 200 мільярдів гривень. І ні копійки з них не потрапляє до Пенсійного фонду. Тим часом офіційна середня зарплата, приміром на Черкащині, становила торік 2829 гривень, тобто була відчутно меншою, ніж в середньому в країні. Причини цього різні, зокрема вперте небажання роботодавців легально укладати трудові угоди з найманими працівниками. 

Останнім часом до Державного центру зайнятості (ДЦЗ) почали масово звертатися й нові категорії безробітних — вимушені переселенці із зони АТО та хлопці, які брали участь у бойових діях, були поранені й частково втратили працездатність, а отже можливість повернутися на колишнє місце роботи.
Та на переконання міністра соціальної політики Павла Розенка, колишній голова ДЦЗ із цими викликами не впорався, адже, наприклад, із майже мільйона переселенців за минулий рік працевлаштовано лише 7,4 тисячі в усій Україні.

Як повідомили в управлінні ДСНС у Черкаській області, уже понад 12 тисяч українців з окупованого Криму й території АТО знайшли тимчасовий прихисток на Черкащині, з них 2160 дітей. Звідси у визволені райони виїхало майже дві тисячі вимушених переселенців. Найбільше (понад 3 тисячі) проживає в обласному центрі, в Умані та Смілі, а також у Черкаському та Шполянському районах. Чи забезпечені вони житлом та роботою? 

 Серед законопроектів, які викликали жвавий інтерес і не менш жваві дискусії в українському суспільстві, є проект нового Трудового кодексу. Нині фахівці вносять свої пропозиції до цього документа, який стосується кожної людини працездатного віку. Адже працівники, які мають роботу, бояться її втратити, тож воліють мати соціальні гарантії. А ті, хто її шукає, сподіваються, що нова влада подбає і про це. З метою проведення діалогу та пошуку спільного знаменника Київський прес-клуб та Інститут аналізу та прогнозування провели круглий стіл — прес-конференцію «Жити чи виживати? Реформування соціальних стандартів України: позиція профспілок і влади». Кожен із присутніх висловив своє бачення щодо соціального захисту українців та положень майбутнього Кодексу законів про працю.

Уже двадцять чотири роки поспіль державна служба зайнятості України є важливим гравцем на вітчизняному ринку праці від імені держави. Чотирнадцять останніх років трудове посередництво між шукачами роботи і роботодавцями та соціальний захист людей у випадку безробіття здійснює служба на страхових засадах. Служба зайнятості як соціальна інституція неодноразово демонструвала сучасні підходи, спроможність відповідати на виклики ринку праці та оперативно надавати реальну допомогу всім, хто її потребує.

Через ситуацію в Криму та на сході України, велика кількість людей змушена переселятися у безпечні населені пункти. І однією з проблем, яку їм потрібно вирішувати в першу чергу, є пошук роботи. Як вдається працевлаштовувати внутрішньо переміщених осіб, що може запропонувати своїм клієнтам служба зайнятості в сучасних непростих соціально-економічних умовах, як відбувається співпраця з роботодавцями, розмовляємо з директором Державного центру зайнятості Юрієм ХАРЧЕНКОМ. 

Допомогу надають як найнятим працівникам, так і підприємцям. Тих, хто переселяється з окупованих територій України та зони АТО на Дніпропетровщину, насамперед чекають у центрі «Допомога Дніпра», розташованому в колишньому гуртожитку міського трамвайно-транспортного управління неподалік від головного залізничного вокзалу. Центр був спеціально створений навесні для допомоги переселенцям з Криму, а тепер приймає й потоки приїжджих із Донбасу. Насамперед людей, які були змушені покинути свої домівки, турбують питання даху над головою і працевлаштування. Комусь потрібно вирішити проблеми із соціальними виплатами, пенсією, відновленням документів. Із усім цим координатори центру намагаються допомогти у межах можливостей.