Знайомий черкащанин із сусіднього будинку, за фахом інженер-будівельник, утративши надію знайти прийнятну роботу, яка б давала змогу утримувати родину, поїхав на заробітки до Польщі, де шліфує деталі до автомобілів на одному з підприємств. Картина, на жаль, дуже знайома, адже і в багатьох інших містах і селах України з роботою великі проблеми.

Масштаби міграції вражають. Наприклад, Угорщина розширює кількість вакансій для трудових мігрантів на кілька десятків тисяч. Чехія, де вже працюють сотні тисяч українців, також створює багато додаткових робочих місць. Проте головним імпортером українських працівників, безсумнівно, стала Польща. Якщо у 2015 році тут працювало близько мільйона українців, то торік для наших робітників було відкрито ще 900 тисяч робочих віз, іще мільйон Союз підприємців і роботодавців Польщі запланував видати нинішнього року. 

Нині у Державній службі зайнятості України офіційно зареєстровано понад півмільйона безробітних. Отже, на одну вакансію претендують від 13 до 16 осіб. І хоч офіційні джерела стверджують, що рівень безробіття в нашій країні потроху спадає, реальна ситуація на ринку праці невблаганно демонструє, що триває зворотний процес. Достеменно не знаємо, скільки людей працездатного віку потребують працевлаштування. Адже на це явище впливають різні політичні й економічні чинники. 

За підсумками першого місяця року Прем’єр-міністр Володимир Гройсман проаналізував стан справ із переходом країни на інший вимір мінімальної заробітної плати. Тематична нарада стосувалася саме виплат українцям 3200 гривень. Глава уряду розпочинав цей захід позитивними новинами. За його даними, статистика січня засвідчила позитивний вплив на економіку підвищення вдвічі цього показника. За місяць створено 28 тисяч нових підприємств, а безробітних українців поменшало на 16%. Ці дані вивели Прем’єра на однозначний висновок: «В Україні відбувається детінізація економіки». Таку думку підтримали і міністр соціальної політики Андрій Рева, і міністр фінансів Олександр Данилюк, і голова Державної фіскальної служби Роман Насіров. 

Протягом року, що минув, «Урядовий кур’єр» неодноразово розповідав про стан ринку праці в країні: про здобутки, новації та проблеми у цій сфері. Основним джерелом інформації, і це зрозуміло, були зазвичай офіційні органи — Мінсоцполітики та Державна служба зайнятості.

Ті, кому 15 грудня випало побувати в Сумському міському центрі зайнятості, були приємно вражені тамтешнім заходом.  Адже, погодьтеся, нечасто розгорнуті презентації в ролі роботодавців влаштовують кутюр’є чи представники світу модного одягу. До того ж із чіткою перспективою працевлаштування на власному виробництві. 

Допомогти державі ефективніше  регулювати  ринок міжнародного працевлаштування та захищати інтереси громадян за кордоном готові громадські організації, які активно інформують  суспільство про негаразди в цій царині. Найближчим часом за сприяння Державної служби зайнятості в усіх регіонах України буде проведено низку заходів щодо інформування населення про ризики працевлаштування за кордон через нелегальних посередників на ринку праці. В рамках заходів населення буде поінформоване про те, як перевіряти компанії-посередники, як коректно укладати договори, поводити себе за кордоном, вміти захищати свої права та багато іншого.

Міграційні процеси — один із найбільших світових викликів сьогодення — актуальні й для  нашої держави. Словосполучення «трудова міграція» ми найчастіше пов’язуємо з державами-сусідами.  Не секрет, що умови працевлаштування, з якими доводиться  зіштовхуватися українцям  на чужих теренах, різні. Та навіть ті, хто прямує до благополучної Польщі, ризикують бути ошуканими. Водночас і в сусідній  країні є розуміння необхідності легалізації трудових мігрантів з України та захисту їхніх прав. Про це йшлося на круглому столі «Міграційні процеси: Україна — Польща», організованому Всеукраїнською асоціацією компаній з міжнародного працевлаштування, який відбувся нещодавно в Укрінформі. 

Понад рік тому у Києві, Львові, Харкові, Дніпрі, Черкасах та інших містах України з’явилися оголошення, віддруковані яскравим глянцем на дорогому папері. Людей запрошують на роботу кур’єром або експедитором вахтовим методом за шалені як для таких простих обов’язків гроші. Насправді ж довірливих громадян вивозять до Росії та примушують доставляти наркотики. Такі оголошення й досі можна бачити на білбордах чи в громадському транспорті, і достеменно невідомо, скільки українців вже потрапили в цю пастку. 

Якщо в людини є робота і вона спроможна бодай найнеобхіднішим забезпечити себе й рідних, то й майбуття їй видається більш оптимістичним. Зазвичай у збалансованому суспільстві кожна працездатна людина може розраховувати на гідні роботу і зарплату, а роботодавець — на кваліфікований відповідальний персонал. Проте на українському ринку праці ситуація поки що доволі напружена.

Про його тенденції, реалії й очікування розповіли фахівці Державної служби зайнятості (ДСЗ). 

Так, 10 серпня набуває чинності постанова правління НБУ № 364 від 02 серпня 2016 року «Про внесення змін до Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України», згідно з якою фізичні особи зможуть здійснити обмін валют на суму до 150 тисяч гривень в еквіваленті без надання документів. Відповідне повідомлення розміщене на сайті НБУ.