Особистості

  • Віктор ШПАК

    Київські університети Ломоносова

    Навчання в Києві студента, якому судилося стати корифеєм не лише російської науки, донині трактується біографами видатного мислителя як малозначущий факт. Мовляв, жадібний до знань юнак «у Києво-Могилянському колегіумі знайшов лише порожні словопріння», через що невдовзі вимушений був повернутися до Московської слов’яно-греко-латинської академії.  

  • Віктор ШПАК

    Це солодке слово — свобода

    Мало хто навіть серед корінних житомирян відповість, чому майдан Згоди, на якому височіє пам’ятник Ярославу Домбровському, має таку назву. Як далеко не кожен (особливо серед молоді) нині знає, ким була людина, іменем якої названо одну із головних вулиць міста, і що пов’язує поляка, який склав свою голову на барикадах Парижа, із колишнім центром Волинської губернії.

  • Катерина КІНДРАСЬ

    Петро ГРИЦИК: «Я ж не живу в Нью-Йорку, я живу на 9-й вулиці»

    Нашого цвіту — по всьому світу. Це  про українців, яких доля розкидала по континентах і материках неосяжної земної кулі. Чимало їх живе, працює і творить у США.  

  • Віктор ШПАК

    Будитель Галичини

    1944 року в канадському місті Вінніпезі урочисто відкрили споруджений за кошти членів української діаспори пам’ятник одному зі співзасновників «Руської трійці», упорядникові й автору альманаху «Русалка Дністровая».  

  • Ольга ЛОБАРЧУК

    «Я проклятий стражденник із серцем метушливим...»

    Для своїх земляків Іван Вагилевич найперше був сином душпастиря отця Миколи і священиком. Звичайно, й до Ясеня доходили вістки про «нестійкі» погляди та метушливе життя панича. Поліція прислала його під нагляд родини до рідного села за «непевне вештання поміж людей» — так означили радикалізм його висловлювань у розмовах із селянами.  

  • Віктор ШПАК

    Київський міф про Аркадія Райкіна

    У кожному суспільстві найбільше цінується те, чого йому бракує. За радянських часів це була Правда, що робило жанр сатири рідкісним і небезпечним, а самих сатириків — загальнонародними кумирами. Повною мірою це стосувалося як легендарних Тарапуньки і Штепселя, яких знав весь Радянський Союз, так і ленінградця Аркадія Райкіна.

  • Наталія БІЛОВИЦЬКА

    Мир стерегли ракети Михайла Янгеля

    Ім’я Михайла Янгеля, на відміну від його відомого колеги Сергія Корольова, розсекретили тільки після смерті конструктора. Лише тоді світ дізнався, кому має завдячити, що не розв’язалася третя світова війна.   

  • Благодать від Великого Українця

    Дивна річ — пам’ять. Здавалося б, стільки століть відгуло-відшуміло на пустовійтівських землях, що на Роменщині Сумської області. Але варто ступити на ці вулички, вдихнути неповторно-високого озонного повітря, поглянути на золоті бані місцевої церкви, як уява одразу ж повертає туди, вглиб історії, де зробив свої перші кроки маленький Петрик, якому судилося стати людиною-легендою. Тільки в селі Пустовійтівка можна почути і відчути невловимий пульс часу, що має конкретний іменний покажчик — Петро Калнишевський.

  • Віктор ШПАК

    Пісні Марка Бернеса співала вся країна

    100 років тому в Ніжині народився Марк Бернес — зірка естради і кіно.  Немає жодних сумнівів щодо малої батьківщини першого і єдиного «радянського шансоньє». А ось дата його появи на світ досі викликає суперечки. У Великій радянській енциклопедії і навіть виданому вже в роки перебудови Українському радянському енциклопедичному словнику вказано, що Марк Бернес народився 8 вересня за новим стилем (26 серпня за старим) 1911 року.  

  • Вивчився на червонодеревника, а полетів до зірок

    Якщо вірити паспортним даним, Павло Попович народився 5 жовтня 1930 року в селищі Узин на Київщині (містом воно стало набагато пізніше). І хоча свій день народження він завжди святкував «за паспортом», рідні й знайомі кажуть, що насправді Павло Романович з’явився на світ роком раніше — у жовтні, але 1929-го. Тобто помер він (це сталося два роки тому у Гурзуфі), не доживши якихось 5 днів до свого 80-річного ювілею, а сьогодні йому б виповнилося 82.