Особистості

  • Людмила ЖИЛІНА

    Крізь буденність до ідеалу

    Виставка, експозиція якої розгорнута у Київському національному музеї російського мистецтва, засвідчила: у творчості цього митця знайшли своє яскраве відображення непрості й суперечливі процеси, що відбувалися в кінці ХІХ і на початку ХХ століття у філософській думці та літературно-художньому житті Європи й тогочасної Російської імперії.

  • Олеся БІЛАШ

    Її душа озиватиметься в піснях

    "Україно - пісне моя" - так називалася передача, яку упродовж 12 років вели на Українському радіо незабутні Микола Кондратюк та Лариса Остапенко. Я впевнена, що саме цей вислів вповні розкриває мистецьке й життєве кредо моєї мами.

  • Людмила ЯНОВСЬКА

    У Києві відзначать 70-річчя Джона Леннона

    У Національному комплексі "Експоцентр України" 7-9 жовтня на відвідувачів ярмарку чекають останні розробки лідерів вітчизняних і зарубіжних виробників професійного звукового й світлового обладнання та музичних інструментів.

  • Людмила ЯНОВСЬКА

    Земний і планетарний

    Нехай інші не вірять у те, про що якось обмовився Федір Бондарчук: що батько допомагає йому і з Небес, часто навідує його у снах і подовгу з ним розмовляє. Я - не з них. Бо то пуповина знаменитого українця Сергія Бондарчука зарита в селі Білозерка на Херсонщині, де він прожив лише п'ять роківі. Але голос його особистості був однаково рідним ще й високості, мені завжди відчувалося в цьому Майстрові світового кіномистецтва щось планетарне. Пам'ятаю враження: екранізований ним "Степ" Чехова неймовірно щемно дихав Космосом так само, як і "Соляріс" Андрія Тарковського, де в головній ролі його донька Наталія.

  • Валентина ДАВИДЕНКО

    "Мій голос залунає поміж вами"

    Відзначення ювілейної дати унікального інтелектуала сучасності, якого трагічний випадок так рано забрав від нас, триватиме до кінця року. А зустріч, організована і шляхетно проведена другом письменника поетом Миколою Сомом, за участі літераторів, перекладачів, столичних бібліотекарів та всіх шанувальників талановитого майстра, відбулася в настрої спогадів більше усміхнених, ніж журливих, що й дало відчуття його живої присутності, бо Анатоль Перепадя мав таку саму ясну усмішку в житті за будь-яких обставин, як нині усміхався нам із портрета на сцені. Вже під час двогодинних спогадів виникла ідея створення книги про українського перекладача найвищого світового рівня. Я ж пропоную читачам мої нотатки та одне з інтерв'ю, які провела в живому ефірі радіо з незабутнім Анатолем Перепадею.