Цього разу він виступить у ролі так званого антикризового менеджера, який за чотири дні змінює у збитковому ресторані все: меню, дизайн, «політику» на кухні, логістику, шеф-кухаря та сомельє. А потім повертається через місяць, щоб оцінити результат.  

Останніми роками простежується тенденція переважання негативної інформації в телепросторі. На жаль, сьогодні в державі немає дієвої системи захисту від неї. Страждають здебільшого діти. Якщо ж урахувати, що, за даними спеціалістів, перед телеекранами вони проводять часу більше, ніж у школі, зрозуміло, хто корегує виховний процес. Тим паче, що останнім часом через економічні проблеми батьки дедалі менше проводять часу зі своїми чадами.  

110 тисяч гостей ІІІ Одеського міжнародного кінофестивалю дали змогу назвати його найбільшим кінооглядом Східної Європи. Тріумфатор торішнього й учасник журі нинішнього кінофоруму в Одесі Оліас Барко навіть кинув сакраментальне «Fuck Cannes, viva Odessa!», та порівняння Одеси з Каннами чи Венецією кіномани вважають таки передчасним. Цього разу фестиваль не міг особливо похизуватися кількістю кіно- та телезірок першої величини. Як зауважив Михайло Жванецький, було «малувато знайомих екранних облич». Та найпомітніші селебріті — кінодіви минулих десятиріч — цю роль виконали пречудово.  

Телефонний дзвінок сусідки недавно спрацював як дистанційний телевізійний пульт: «увімкнув» спогад про моє відрядження до Балахівської школи соціальної реабілітації на Кіровоградщині понад десятиліття тому. 

Воскова держава на території Києва нещодавно поповнилася ще одним громадянином – поп-зіркою Майклом Джексоном. А до хвоста цієї звістки одразу ж причепилася цікавість: хто ж наступний у черзі за  знаменитим американцем? І хоч у київському Музеї воскових фігур на проспекті Перемоги, 29 – особистості-люди: зі сфер історії, політики, літератури, кіно, естради, спорту, напрошується думка, що услід за Майклом  Джексоном там має оселитися істота, без якої не існувало б у світі подібних закладів. Бджола! 

Нині червень в Україні  — місяць, багатий на видовища. Але, виявляється, не футболом єдиним живуть кияни. Аншлаги спостерігаються не лише на стадіонах, а й у театрах. Сакраментальне «чи немає зайвого квитка?»  знову можна було почути під стінами Київського національного театру оперети в дні прем’єри головної інтриги сезону — вистави «Циганський барон». 

Штормило. За 20 хвилин до початку подорожі небо сипонуло рясною зливою зі шквальним вітром. Миттєво змоклі чернігівці, яких через мегафон підбадьорював капітан пароплава, на ходу складаючи парасолі, поспішали піднятися на палубу… Молодіжного театру. Завдяки тому, що театральні квитки виявилися водночас білетами на морську мандрівку, вологим одягом можна було не перейматися, адже пливти зібралися на спекотний південь. 

Справді, отрута, яка використовується проти бур’янів і шкідників,  несе певну загрозу й людям. Особливо при невмілому її використанні. Тим більше нині, коли в селах немає навіть агрономів, а селяни і дачники використовують препарати за порадою реклами, вимірюють дози на «око», не користуються засобами захисту дихальних шляхів. Одне слово, повна анархія, яка обертається бідою не лише для нинішнього, а й для майбутніх поколінь. 

Glamour — усього лише чарівність, a glamorous — чарівний з англійської. Хоч звучить якось по-французьки: гламур, лямур, тужур  тощо. Тим часом цей галантний, але вже одночасно і глянсовий, блискучий в стилі «шик-блиск!» пан англійського походження на ім’я Гламур з’явився в Україні на початку 90-х років минулого століття і являє собою одне з найсвіжіших іменників української мови. З’явився, м’яко ступаючи, але жорстко огорнув собою українське культурне, буттєве і побутове життя. 

У рідних місцях зірку світового кіно не забули і зустрічали тепло й душевно. Родіон Нахапетов приїхав до Дніпропетровська для участі у телепроекті про відомих дніпропетровців, який знімає один із всеукраїнських телеканалів.