На початку травня нинішнього року Група компаній «1+1» виступила із заявою про те, що обмежує тематично показ російських серіалів, відмовившись від тих,  «трансляція яких суперечить інтересам національної безпеки України в інформаційній сфері». Червоне світло було запалено перед «Десантурою», «СОБР», «Спецназом» та «Спецназом-2», «Чоловічою роботою» та «Чоловічою роботою-2»,  «Псевдонімом Албанець» (3 сезони), «Групою Zeta» та «Групою Zeta-2», «Кодексом честі» (4 сезони), «Оперативним псевдонімом»  та «Оперативним псевдонімом-2», «Замахом», «СМЕРШ», «Майором Вєтровим», «Зворотним відліком», «Чоловічим сезоном», «Туманом», «Солдатами». Навів увесь перелік для того, щоб ще раз привернути увагу  читачів до потужності того пропагандистського потоку, який на нас спрямовано. І це російські стрічки, які демонстрували на каналах  лише однієї медіа-групи!  Й не всі, а лише відібрані за критеріями, розробленими «1+1». 

Презентація спільного проекту Запорізької обласної філармонії та Національного заповідника «Хортиця» — ландшафтне театралізоване дійство «Запорожець за Дунаєм» за мотивами опери Семена Гулака-Артемовського — відбулася в історико-культурному комплексі «Запорозька Січ».

— Ми поєднали музичний матеріал опери із сучасними технікою і технологіями здійснення масштабних видовищних постановок, оригінальними режисерськими знахідками, — розповіла автор ідеї генеральний директор Запорізької обласної філармонії Ірина Конарева. — Унікальною є місцина, де відбувалося дійство, яка перетворилася на театр просто неба. До речі, наша вистава — справжня сенсація, бо вперше в Україні вітчизняна опера лунає поза театральними лаштунками. 

Більшість фахівців, які взяли участь в обговоренні цієї проблеми під час «круглого столу», вважають, що до закону про суспільне мовлення, ухваленого парламентом у квітні цього року, потрібно внести зміни. Передовсім — конкретизувати критерії формування наглядової ради. Крім того, тривають дискусії щодо фінансового забезпечення та форм власності Національного суспільного телебачення України.Зокрема, вважають експерти,  найоптимальнішим варіантом мало би стати публічне акціонерне товариство, всі акції якого належать державі. 

Panem et circenses — «хліба і видовищ». Цей лаконічний вислів давньоримського поета-сатирика Децима Юнія Ювенала описував водночас й устремління тодішнього римського народу, й важелі, які використовували «верхи» для втримання влади. Технологія патриціїв не втратила дієвості донині. Актуальними залишаються й бажання мас, про які писав Ювенал. При цьому видовищ дедалі більшає. Чому?.. 

Із 67-го Міжнародного Каннського кінофестивалю Мирослав Слабошпицький повернувся до Києва з трьома нагородами за свій перший повнометражний фільм «Плем’я» в конкурсі «Тиждень критики»: Гран-прі Nespresso, премію «Одкровення» та грант від фундації Gan. Тож «УК» було про що розпитувати митця, який прославив Україну на увесь світ.

Ми всі хочемо вірити в диво, навіть коли стаємо дорослими. Особливо якщо в житті починається темна смуга, і ми зі страхом дивимося в завтрашній день, шукаємо хоч якогось заспокоєння і способу зазирнути в майбутнє. Тоді в багатьох виникає бажання, щоб хтось вирішив за нас наші проблеми. І такий чарівник приходить. Це телебачення.
Щоб підвищити рейтинги каналів і залучити аудиторію, створюють нові передачі. Однак далеко не всі вони стають популярними. Шоу про змагання екстрасенсів влучило у ціль, так само як і містичні серіали та фільми в жанрі хорор.

На кіноекрані він тепер здається залізним пітекантропом: перший трактор в українському селі як прогрес цивілізації 30-х років ХХ століття і диво для тогочасних людей. 
Надто перед очима їхніх нинішніх молодих нащадків при смартфонах, з яких можна почути й побачити будь-який куточок світу. Переважно такі глядачі недавно зустрілися у столичній «Кінопанорамі» із «Землею» Олександра Довженка — за останньою версією реставрації й реконструкції цієї стрічки 2012 року в живому музичному трактуванні

У країні тривають передвиборчі баталії. Це, попри все, й своєрідне театралізоване дійство, в якому його учасникам треба грати не гірше, ніж на сцені. У Тернопільському академічному драмтеатрі ім. Тараса Шевченка вирішили завітати на передвиборну кухню, аби все смажене-варене політиками й кандидатами за омріяний мандат глядач побачив завчасу. Щоправда, за виставу взялися ще задовго до подій на Майдані, готувалися радше до народного волевиявлення наступного року. Але хід історії подію прискорив.  

Ця стрічка режисера Томаса Вінтерберга здобула 17 нагород на міжнародних кінофестивалях, а Мадса Міккелсена за роль її головного героя Лукаса визнано найкращим актором у Каннах.

Перші кадри «Полювання» пронизані тривожною музикою. Вона про щось натякає. Чи не високого перехожого, що прямує безлюдним тротуаром уздовж паркану, остерігаються хлоп’ята, які за цим парканом то визирають із-за дерев, то зникають за ними? Але напруга спадає, тільки-но чоловік прочиняє хвіртку і заходить на подвір’я: малюки галасливо вистрибують зі своїх схованок і обліплюють його з усіх боків. Так юні змовники замислили налякати нового вихователя дитячого садка, котрого вже встигли полюбити.

Прем’єра цього шоу, яка відбулася на початку року, одразу поліпшила глядацькі показники більш ніж утричі. За аудиторією частка у слоті збільшилася майже в 4 рази з 1,7% до 6,6%. Для власників каналу це, звичайно, чималий успіх. А що отримали глядачі? Подивимося на це разом.

Концепція програми нескладна. В одному випуску беруть участь двоє дівчат: одна — мажорка, яка шикує і купається в розкоші, інша — дівчина із села, яка мріє про красиве життя. На три дні вони міняються реальностями, переїхавши одна до одної. І, звісно, обидві — повністю шоковані тим, що з ними відбувається.