Новий театральний сезон Херсонський академічний музично-драматичний театр ім.  М. Куліша розпочав бенефісом свого метра — народного артиста України Анатолія Толока на честь його 75-ліття. Театр широко відзначив ювілей не лише виставами, а й відкриттям на сходах театру Алеї зірок, де першим викарбувано його ім’я. Адже зі своїх ювілейних 50 років творчої діяльності актор 48 віддав саме херсонському театру.

— Анатолій Степанович — це легенда нашого театру, глядачі від нього у захваті. Я завжди почувався як його син, та й для усього колективу він наче справжній батько і наставник, — сказав генеральный директор і худрук херсонського театру Олександр Книга.

Такого висновку дійшли учасники колегії  Держкомтелерадіо, де зокрема обговорювали, як державні телерадіоорганізації висвітлювали заходи, спрямовані на патріотичне виховання громадян.
Так, зазначалося, що з цією метою було організовано телемарафони «З вами Бог і Україна», «Усе для Перемоги» (Волинська телерадіокомпанія), «Місто-герой — героям» (Одеська ТРК), «Благодійний прорив» (Полтавська ТРК). Постійну увагу колективи компаній приділяють висвітленню волонтерської діяльності.
Докладніше присутні ознайомилися з діяльністю Чернігівської телерадіокомпанії, яка веде цифрове ефірне телевізійне мовлення 11 годин на добу. Охоплення жителів області становить близько 60%. Аналогове ефірне телевізійне мовлення здійснюється 12 годин на добу на обласній мережі та охоплює близько 87% населення області. 

Кажуть, коли гримлять гармати, — музи мовчать. Учасники муніципального Галицького камерного оркестру з Тернополя вважають інакше. Для них зброя — саме музика. Вона здатна об’єднувати людей, підтримувати моральний дух народу, вселяти надію на перемогу. Тож вирішили свій ХХІІІ концертний сезон відкрити програмою «Музика проти війни».

«Насамперед шукайте сили в собі» — з таким гаслом звернулися до глядачів оркестранти. Бо коли Україна в небезпеці, громадянський обов’язок кожного з нас — мобілізувати власні потуги на захист рідної землі, на допомогу тим, хто захищає східні кордони нашої держави. Тож музиканти вирішили організувати доброчинний концерт, а кошти витратити на потреби бійців. 

У 44-го Міжнародного кінофестивалю «Молодість» є позаконкурсна програма «Спеціальна подія», але фільм «Трубач» належить не до неї. Ще до вечірнього офіційного відкриття кінофоруму в Палаці «Україна» з його показу в столичній «Кінопанорамі» розпочалася в суботу опівдні конкурсна програма «Молодість — дітям». Та все ж ця стрічка стала для її авторів, кінорежисера Анатолія Матешка та сценаристки Анастасії Матешко, своєрідною спеціальною подією в їхньому житті.  

Для культурно-мистецьких Сум і всього краю — подія знакова. І хай сезон не ювілейний, його початок уже викликав значний інтерес у шанувальників сценічного мистецтва. Бо, як справедливо зауважив директор театру заслужений діяч мистецтв України Микола Юдін, справжнє мистецтво завжди бажане, очікуване і затребуване.  Тим паче такого титулованого колективу, який протягом останніх років піднявся на якісно вищі щаблі у самовдосконаленні й нещодавно заслужено отримав звання академічного. 

«Немає значення, коли він загинув, — сімдесят років тому в карпатському лісі, сім місяців тому на Інститутській чи сім днів тому в Донецькому аеропорту. Ми маємо берегти пам’ять про всіх них. Адже наша свобода — їхня кров», — цими словами відкрив пре м’єрний показ документальної стрічки «Хроніка Української Повстанської Армії (1942—1954)» у Центральному будинку офіцерів Збройних сил України директор Українського інституту національної пам’яті історик Володимир В’ятрович. Організували захід Український інститут національної пам’яті, Міністерство оборони та Галузевий державний архів Служби безпеки України.

«Три серця» покажуть у Національному палаці мистецтв «Україна» о 17-й годині 25 жовтня: фільмом-відкриттям Міжнародного кінофестивалю «Молодість-44» стане нова стрічка з такою назвою провідного французького кінорежисера Бенуа Жако з Венеційського кінофестивалю. Найкоротше її сюжет означений як історія кохання на трьох: Сільві, з якою Марк познайомився, тиняючись містом після запізнення на нічний потяг, а за кілька днів не з’явився на побачення з нею, повертається до колишнього чоловіка. Та на цьому їхні долі не розминулися. Бо зустрівши невдовзі Софі й запропонувавши їй руку і серце, чоловік і не здогадується, що ця жінка — найрідніша людина для Сільві…   

Вражає творче довголіття — шістдесят років. Унікальний творчий доробок, який не піддається обліку, бо втілений не тільки в сотнях оперних вистав, а й у незліченній кількості хорових і ораторіальних творів, у знаних митцях, які вважають себе його учнями, у найвищих мистецьких відзнаках і державних нагородах, і не тільки українських. 

Це про Льва Миколайовича Венедиктова, корифея оперного мистецтва, одного з найяскравіших українських диригентів-хормейстерів нашої доби, талант і майстерність якого мали безпосередній вплив на формування сучасного обличчя Національної опери України, знаної нині як один з кращих музичних театрів Європи. 

Відомо, що враження від фільму Мирослава Слабошпицького розділилися антагоністично: від проголошення твору геніальним до повного неприйняття «цієї чорнухи». Так, видання The Hollywood Reporter вважає, що «Плем’я» — «глибокий, незвичайний і дуже оригінальний фільм». The Times додає куті меду словами «захоплюючий і безкомпромісний фільм, визначне кінематографічне досягнення». 
Звісно, про смаки сперечаються, спираючись на цифри. На момент виходу 11 вересня на екрани України «Плем’я» закупила 21 країна світу, в тому числі такі кінематографічні, як США, Японія та Франція, що вже безпрецедентно для національного кінопродукту. Фільм помітили на 43 кінофестивалях світу. Нашій кіно?спільноті довелося 52 роки чекати, поки балувані Канни відзначать українську стрічку аж трьома нагородами. Зокрема Гран-прі «Тижня критики 2014». Згадую, як Юрій Герасимович Іллєнко пишався саме цією нагородою за фільм «Лебедине озеро. Зона». 

Але ще до того, як його побачили вітчизняні глядачі, фільм викликав фурор на найпрестижніших кінофорумах. Картина взяла участь у 20 кінофестивалях й отримала 10 нагород. Зокрема головний приз Тижня критики на Каннському кінофестивалі у травні, Гран-прі фестивалю ім. Андрія Тарковського «Дзеркало», Гран-прі сербського фестивалю Палич та фестивалю «Золотий Абрикос» у Єревані. «Плем’я» Мирослава Слабошпицького визнано найкращим повнометражним фільмом міжнародного кінофестивалю в Мілані, який проходив з 4 по 14 вересня.