Юність — це пора, коли хочеться всього й одразу. Ну який хлопець чи дівчина не мріє стильно одягатися, мати комп’ютер та «наворочений» мобільний телефон! А ще — кошти на розваги і комфортний відпочинок. Проте гроші на свої забаганки у батьків беруть далеко не всі. По-перше, молоді люди хочуть бути незалежними, а тому йти до тата й мами з простягнутою рукою якось не по-дорослому. А по-друге, у батьків часто їх просто немає.

Чимало юнаків та юнок по закінченні школи стають студентами. Стипендії ж найчастіше вистачає хіба що на харчування і проїзд у міському транспорті. Тоді й приходить розуміння, що не зайвим було б знайти роботу. 

У складі державної територіальної інспекції з питань праці в Сумській області — 30 посадових осіб, які обслуговують 76 тисяч суб’єктів господарювання. Саме на них покладено контроль за дотриманням трудового законодавства на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності. Це чи не єдиний орган в Україні, працівники якого мають право здійснювати перевірки без 10-денного попередження про її проведення. Інспекція тісно співпрацює з органами податкової служби, прокуратури, міліції, Пенсійним фондом.
Про це кореспонденту «Урядового кур’єра» розповідає її начальник Сергій ДВОРНИК. 

Житель Сарненського району Рівненщини Олександр Капітула мав серйозні проблеми зі здоров’ям і тривалий час лікувався. Та мрія працювати, творити власними руками ніколи не залишала чоловіка. Тому, маючи обмежені можливості, він не здався на милість обставин, а прийшов у районний центр зайнятості. Чотири місяці сумлінно виконував рекомендації його фахівців і таки здійснив свою мрію: влаштувався електрослюсарем у ТзОВ «Технобуд».  

У багатьох сім’ях побутує думка: діти  вийдуть у люди, коли отримають вищу освіту. Байдуже, за якою спеціальністю. Важливо, щоб були престижний виш і диплом у кишені. Скільки ж молоді потім гірко розплачуються за свої помилки! Що робити, коли робота за спеціальністю не подобається, а влаштуватися на іншу неможливо?
Яскравий приклад знайомої родини. Донька закінчила медичний інститут і… поповнила лави безробітних. По-перше, вона страшенно боїться крові, а по-друге, у медиків дуже мізерна зарплата. 

Загалом цим майстрам годиться знати, як найкраще викроїти і пошити. Та нинішні фахівці, котрі працюють на чималому підприємстві, воліють мати ще й упевненість у стабільності свого виробництва. Адже воно одне з небагатьох в області, де 68% працівників — інваліди, переважно з вадами слуху. У час, коли й абсолютно здоровим співгромадянам не завжди вдається знайти роботу, Чернігівське навчально-виробниче підприємство УТОГ відкрите для молодих кадрів і лишається на плаву:
— Ми активно співпрацюємо з центрами зайнятості, запрошуємо інвалідів до нас на роботу, — розповідає його директор Людмила Зубрицька. 

Харків’янину Ігорю Ясінському 54 роки. Має вищу освіту, але рік тому через життєві обставини за 7 років до пенсії змушений був шукати нову роботу. Став на облік у місцевому центрі зайнятості. І за деякий час його направили до приватної фірми пошукати «щастя» на посаді комірника. Та кадровик лише глянула на чоловіка і одразу зазначила у документі, що «кандидатура не відповідає вимогам». Коли ж він попросив пояснень, дописала: «обмеження за віком — до 30 років».   

Верховна Рада прийняла таки Закон «Про зайнятість населення», який набирає чинності 1 січня 2013 року. За словами першого заступника міністра соціальної політики Василя Надраги, закон дасть можливість підтримати найбільш вразливі верстви населення — молодь, інвалідів, людей старшого віку, а також відкриє шляхи для роботодавців щодо збільшення кількості робочих місць з гідним рівнем оплати.
Крім того, зазначив посадовець, громадяни можуть безкоштовно отримати другу професію та підвищити кваліфікацію.

Законопроект максимально врахував українські реалії та наслідки впливу світової кризи на національний ринок праці. Взяли до уваги вітчизняні фахівці й міжнародний досвід. Тож документ виявився збалансованим і прозорим. Він дає можливість збільшувати кількість робочих місць з високим рівнем оплати праці, а також істотно підтримує роботодавців, які працевлаштовуватимуть недостатньо конкурентоспроможних громадян на ринку праці. Підтримкою для громадян будуть безкоштовне навчання другій професії та підвищення кваліфікації. Статус безробітного людина отримуватиме з першого дня звернення до центру зайнятості (нині з 7-го). Директор департаменту ринку праці та зайнятості Мінсоцполітики Марина ЛАЗЕБНА назвала основні  новації законопроекту.  

 Депутат Черкаської обласної ради Наталія Горбенко майже два роки очолює постійну комісію з питань праці та соціального захисту населення. Разом з колегами вона чимало зробила для підтримки соціально незахищених, у тому числі дітей. Нещодавно за сприяння Наталії Арсентіївни втілено телепроект з профорієнтації, в якому взяли участь 42 вихованці шкіл-інтернатів. Діти спробували себе у тележурналістиці та в інших професіях. Увага до профорієнтації не випадкова. Законопроект «Про зайнятість населення» спонукає до роздумів і дій.  

Простим виходом із складної ситуації для тисяч тимчасово непрацевлаштованих чернігівців і жителів області стали громадські роботи, за які платять гроші. «Те, що у нас є непрацевлаштовані люди, ще не означає, що їм ніде докласти рук», — така справедлива думка прозвучала в одному з віддалених районів. І це справді так. Практично у кожному селі, де мешкають переважно пенсіонери, знайдеться робота, котра потребує молодих і дужих працівників. Особливо така потреба відчутна навесні, коли скрізь причепурюють і впорядковують території населених пунктів. Не тільки робочі, а й майстровиті руки нині затребувані на будівництві та ремонті об’єктів соціальної сфери. Багатьом непрацюючим жителям навколишніх сіл дають можливість заробити і принести в родину кошти лісництва, у яких додається турбот під час весняної кампанії з насадження молодих дерев.