Матеріал з натуральної деревини, який являє собою тонкі її листи, що потім наклеюють на ДСП, МДФ, називають шпон (у перекладі з німецької тріска). І ось таку тріску з бука, дуба, береста, ясена, черешні, горіха, клена, вільхи та інших твердих екологічно чистих порід деревини завтовшки від 0,31 до 2,5 міліметра і навіть більше почали виготовляти у 1999 році на підприємстві з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Укр­шпон», що в Голосіївському районі Києва. 

Рік тому в місті енергетиків Новодністровську (Чернівецька область) керівники ПАТ «Укргідроенерго» представили проект будівництва на Верхньому Дністрі каскаду низьконапірних міні-ГЕС руслового та дериваційного типу. Адже Нижній Дністер усім своїм повноводдям уже давно працює на енергетичну міць держави, виробляючи електроенергію на трьох великих електростанціях, зокрема найбільшому в Європі гідроакумуляторі — Дністровській ГАЕС. 

За результатами досліджень, проведених торік, майже третина дорослого населення України — громадяни віком від 18 до 64 років — регулярно курить. Попри неоднозначне ставлення до куріння, вони роблять вибір свідомо. В такому разі існує попит на сигарети: за різними даними, 2016-го кожен курець викурив за день в середньому майже 17 сигарет різних брендів. Отже, має бути і пропозиція. 

Промислове освоєння Львівсько-Волинського вугільного басейну розпочали 66 років тому. Нині в структурі державного підприємства «Львіввугілля»  шість шахт. Тут працюють понад сім тисяч гірників, не враховуючи адміністративного та допоміжного персоналу. Про сьогодення копалень, проблеми й перспективи їхнього завтрашнього дня ведемо мову з директором департаменту паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження облдержадміністрації  Михайлом МЕЛЬНИКОМ. 

Під час учорашньої парламентської години запитань до уряду стало зрозумілим, що Кабінет Міністрів створює робочу групу, яка вивчатиме проблеми й потреби космічної галузі. На це запитання відповідав Прем’єр-міністр Володимир Гройсман: «Космічна галузь у нашій країні має одержати серйозну підтримку, але вона має бути не такою, як кілька років тому, коли кошти передбачали, а потім — ні грошей, ні реального стану справ. Я вдячний парламенту за підтримку закону, який дасть змогу передбачити 400 мільйонів гривень Південмашу». Цим ресурсом держпідприємство покриє свої борги. Зокрема Державне космічне агентство повинно знайти та спрямувати ресурси на закриття заборгованостей із заробітної плати на Південмаші. За даними Володимира Гройсмана, сума становитиме 50—60 мільйонів гривень. 

На Херсонщині Прем’єр-міністр Володимир Гройсман не просто знайомився зі станом справ у регіоні та його інвестиційною привабливістю. У межах робочої поїздки він провів нараду з тамтешніми товаровиробниками сільськогосподарської продукції. Присутні почули, що в Україні слід збільшити глибину переробки під час виготовлення сільськогосподарської продукції, отже забезпечити розвиток національної економіки. «Ми виробляємо сировину, постачаємо її за кордон, звідти закуповуємо техніку. Не знаю, як довго може прожити держава в такому стані. Якщо ми не відновимо внутрішнє виробництво, не поглибимо переробку і не створимо додану вартість, не зможемо забезпечити якісне економічне зростання», — переконував глава уряду. 

Харківський завод «Електроважмаш» входить до сотні найбільших державних компаній, про що зазначено в річному звіті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Проте як свідчить статистика, не розмір підприємства — показник його успіху. За офіційною інформацією, минулий рік Електроважмаш завершив із чималим збитком, переживши кризу й репутаційні потрясіння. 

Нове керівництво Укрзалізниці (УЗ) розробляє програму модернізації українських магістралей. Зокрема обговорюють питання переходу вітчизняних залізниць із рейок типу Р50 і Р65 на рейки європейського профілю типу 60Е1. Згідно з рішенням Організації співробітництва залізниць, на території України мають бути укладені швидкісні міжнародні коридори сполученням Європа — Азія. Обидва напрямки роботи передбачають забезпечення УЗ новими сучасними стрілочними переводами для швидкісного руху — продукцією, на якій вже багато років спеціалізується Дніпропетровський стрілочний завод, якому в цьому році виповнюється 100 років. Наш позаштатний кореспондент Валерій Пличкан зустрівся напередодні ювілею з керівником уславленого підприємства. 

Забезпечити накопичення необхідної кількості енергоресурсів і якісну підготовку об’єктів житлово-комунального господарства та соціальної сфери до опалювального сезону. Таке завдання поставив перед відповідальними міністерствами і відомствами Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час наради, присвяченої розгляду проблемних питань в енергетичній галузі та заходів з підготовки паливно-енергетичного комплексу до осінньо-зимового періоду 2016—2017 років. Зібрання відбулося у форматі Антикризового енергетичного штабу.

—То як з вагонами? Знову немає? Ми ж підводимо польських партнерів! — за такою емоційною телефонною розмовою з представником Рівненського відділення Львівської залізниці застала на робочому місці директора ПАТ «Томашгородський щебеневий завод» Віктора Бунечка.

Не встиг він покласти слухавку, як на мобільному висвітився код Польщі:

— То цо там з тємі вагонамі? — перепитує президент компанії «Гранкруш», що у Хелмі. І вкотре, не почувши позитивної відповіді, «приправляє» розмову відомим ненормативним слівцем.