Захід організовано ФДМУ в партнерстві із проєктом USAID/UKaid «Діяльність у рамках реформи державних підприємств України» (SOERA). У презентації взяли участь представники Верховної Ради, уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу та бізнесу. Захід став платформою для обговорення перспектив реалізації проєкту та його значення для економічного розвитку України.

 У середу Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України, Міністерство оборони та Генеральна дирекція з озброєнь Міністерства збройних сил Франції провели перше засідання Координаційної ради з питань підтримки спільних проєктів в ОПК.

 Відновлення української економіки відбувається попри війну та масовані ракетні обстріли з боку рф. За попередніми оцінками Мінекономіки, зростання ВВП у квітні 2024 року порівняно з торішнім квітнем становило приблизно 4,3% [±1%]. У підсумку за січень — квітень 2024 року зростання оцінюють на рівні 4,4% [±1%] порівняно з відповідним періодом торік.

 Макроекономічний прогноз зробила перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко, відкриваючи Форум Kyiv Investment Day. Урядовиця нагадала, що після масштабного падіння економіки — майже на 30% 2022 року — торік почалося зростання, яке становило щонайменше 5,3%.

У засіданні взяв участь Президент України Володимир Зеленський. Глава держави наголосив, що це засідання відбулося на тлі серйозних викликів і загроз, які постали перед країною.

 Підтримка української оборонної промисловості та її інтеграція стала однією з цілей Європейської оборонно-промислової стратегії (EDIS), яку презентували у Брюсселі 5 березня. Мета стратегії — зміцнити європейську оборонно-технологічну промислову базу, щоб оборонна промисловість ЄС була здатна задовольняти потреби держав-членів вчасно і в достатній кількості. На її реалізацію вже передбачено 1,5 мільярда євро з бюджету ЄС протягом 2025—2027 років з можливістю розширення фінансування.

 Перший тиждень осені, поки що сухої й теплої. А на прифронтовій Донеччині ця пора року з відомих причин гаряча через важкі бої на кількох напрямках і постійні ворожі обстріли. Тамтешні люди вже знають «високоточні» боєприпаси орків, що найчастіше чогось влучають у житлові міські квартали чи окремі будинки в селах. І складається враження, що вороги свідомо ведуть власну цинічну підготовку до осінньо­зимового сезону на території, яку начебто захищають. Вони намагаються прицільно бити по об’єктах критичної інфраструктури, від роботи яких залежить стабільність постачання людям електрики, газу, тепла та води. 

 Унаслідок широкомасштабного російського вторгнення виробництво добрив в Україні значно скоротилося. За неофіційними даними, станом на грудень 2022 року вітчизняний ринок основних азотних добрив «просів» на 40-55% — до 2-2,9 мільйона тонн порівняно з 4,75 мільйона тонн 2021-го.

У багатоповерхівці на Північній Салтівці, де до повномасштабної війни мешкав Віталій Максимов із сім’єю, немає чотирьох поверхів. Їхню квартиру знищено на 80 відсотків. Та він радіє, що встиг вивезти сім’ю ще до того, як російські загарбники почали бомбити житлові квартали Харкова. Тепер його рідні за кордоном, а сам він вже шістнадцятий місяць великої війни щодня виходить працювати на Харківське авіапідприємство. Розбомблені будівлі й залишки боєприпасів на заводській території красномовно свідчать, наскільки тут небезпечно.

 Одним із чинників впливу на російську економіку, щоб вона не могла отримувати криваві гроші на продовження широкомасштабної війни в Україні, було запровадження нафтового ембарго. Із 5 грудня 2022 року країни ЄС запровадили заборону імпорту російської нафти, а з 5 лютого 2023-го — ввезення на свою територію нафтопродуктів з росії. Поза тим, Європейський Союз, країни G-7 й Австралія домовилися про запровадження так званої стелі цін на пальне походженням з рф.