Зараз багато хто згадує попередні кризи, які пережила наша країна, і ставить собі запитання, за допомогою чого вітчизняна економіка має піднятися цього разу? Вочевидь, оголошені урядом заходи підтримки бізнесу допоможуть не всім, і підприємцям доведеться розраховувати тільки на власні сили.

Є в нашого народу приказка: «Цвях тримає підкову, підкова — коня, кінь — людину, а людина — весь світ». Саме такі люди — фермер Микола Попов і його колектив, що тримають на раменах нашу державу.

Майже 700 тисяч підприємців припинили роботу через карантин. Такі дані наводить президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков. За його словами, у більшості підприємців, на відміну від середнього та великого бізнесу, запас коштів для виживання є тільки до середини—кінця квітня. А особливої підтримки держави потребують ті, хто створив бізнес на умовах самозайнятості.

До зустрічі із засновником і керівником компанії «Прайм» Дмитром Льоушкіним у мене залишалося близько двох годин. Тому вирішив трохи прогулятися вулицями Харкова, щоб краще підготуватися до інтерв’ю і зібратися з думками. До речі, місто, друге в Україні за чисельністю населення, третій індустріальний центр колишнього СРСР, сприяє, як на мене, розумовій мобілізації: на лавочках його чистих парків (прибирають тут скрізь, постійно і ретельно) приємно розмірковувати й аналізувати.

Популярний стереотип, що Донбас — це велика промисловість, заводи-гіганти, і досі живучий, адже і справді деякі з велетнів металургійної промисловості й тепер успішно працюють. До подій 2014-го великий бізнес був на першому плані не тільки влади, а й суспільної думки. Невеликих виробників ніби і не було. Пригадую, як, працюючи у журі конкурсу ЗМІ, що проводила торгово-промислова палата в Донецьку, ми щороку бідкалися: обмаль публікацій про малий бізнес і немає з чого обирати, бо певна частина підприємців воліла не світитися з різних причин.

Побачити справжніх плямистих оленів, не витративши коштів на поїздку на Далекий Схід, можна. І не де-небудь, а в самому центрі європейського континенту — на Закарпатті. Село Іза на Хустщині відоме далеко за межами України завдяки лозоплетінню, яким тут займаються і старі, й молоді. У тіні цього ремесла перебуває ферма, що з’явилася тут ще за радянських часів. Про неї наша розповідь.

Нові знання та можливість започаткувати власну справу дають змогу адаптуватися учасникам бойових дій. У Вінниці вперше викладачі Київської школи економіки навчали підприємництва захисників-ветеранів. Протягом двох з половиною місяців 25 учасників опановували основи бізнес-планування, маркетингу, фінансів, продажу та управління командою. А днями 14 з них захищали свої бізнес-плани перед комісією, до складу якої увійшли викладачі KSE, представники бізнесу та громадськості. Програму здійснюють за підтримки Zagoriy Foundation спільно з Вінницькою міською радою.

Кабінет Міністрів оголосив про впровадження державної програми доступного кредитування для підприємців, яка передбачає часткову компенсацію державою витрат на відсотки за такими кредитами.

Те, що закарпатці першими проторували стежки на закордонні заробітки, достеменно відомо. Тим, що друзів, з якими не бачився десятиліттями, можна запросто зустріти в супермаркеті у Празі, Братиславі чи Будапешті («а я тут уже давно працюю!»), не здивуєш тут нікого. Бо ж місцеві люди рухливі й працюють там, де добре платять.

Компанія «Контінентал» орендує та обробляє землю і вирощує врожаї в п’яти областях країни. Вона дбає не лише про виробничі показники. Прагне, щоб співпраця з пайовиками була плідною, якнайпродуктивнішою для громад. Торік для втілення соціальних ініціатив надала 34 мільйони гривень, цьогоріч уже спрямувала на потреби інфраструктури, медицини, освіти, культури, духовності, облаштування територій майже 25 мільйонів гривень.