Війна порушила звичні процеси в економіці нашої країни і поставила перед необхідністю приймати швидкі рішення для її виживання. Зокрема і в питаннях приватизації, яка завмерла через війну. В Україні уже три місяці триває програма релокації бізнесу з постраждалих від бойових дій регіонів. І одним зі способів допомогти підприємцям у цій ситуації держава бачить саме відкриття можливості спрощеної приватизації й оренди державного та комунального майна, куди можна перевезти бізнес.  

У розробленні відповідної постанови  активну участь брали Фонд держмайна та Міністерство економіки.  «Урядовий кур’єр» з’ясовував, які саме знижки передбачено, й уточнював проблемні моменти.
Дмитро Груба, адвокат юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» зазначає, що допоки офіційно остаточного тексту постанови не оприлюднено. Тому джерелом інформації для коментарів слугують інформаційні повідомлення на «Урядовому порталі» та  офіційному сайті Фонду держмайна України. 

Харківську фабрику морозива «Хладопром» в Україні знають давно. Її історію почали писати ще в 1930-х. Однак успішно працювати й розвиватися підприємству далі завадила війна з росією. Злочинна агресія рашистів змусила шукати для підприємства умови, в яких можна спокійно й продуктивно працювати. Можливості розмістити виробничі потужності знайшли у місті Сміла на Черкащині.

Пригадую травень 2016 року, коли на території заводу «Гравітон» у Чернівцях запрацювало нове підприємство ТОВ «АЕУ» (Аутомотів Електрік Україна). Це мало дуже велике значення для найменшого за кількістю населення в нашій державі й далеко не промислового обласного центру. Таких розмірів підприємств із виробництва електрокабельної продукції для автомобілів, у яке засновник міжнародна компанія Prettl (Штудгарт, Німеччина) інвестувала 80 мільйонів гривень, на Буковині ще ніколи не було. 

У невеличкому мальовничому селі Глушки колишнього Корсунь-Шевченківського району на Черкащині вже кілька років діє козина ферма. Надприбутків вона поки що не дає, проте впевнено долає життєві перипетії та стабільно розвивається. Її власник Володимир Чаленко спочатку хотів займатися вівцями, однак разом з вівцями купив кілька кіз. Вівці — це чудово, зробив висновок фермер, однак кози сподобалися більше. Тож почав потроху нарощувати стадо.

У Верховній Раді з’явився законопроєкт про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період (№6013). У ньому наголошено, що реформи права власності не торкнулися таких квазіречових прав, як господарське відання та оперативне управління, а також діяльності підприємств.

У цій кав’ярні завжди пахне щойно спеченою здобою і хлібом. Це, так би мовити, фірмова ознака закладу під назвою «Сито». Чому так назвали кав’ярню? Можливо, аби підкреслити, що її власник пройшов крізь сито воєнного випробування. Адже пройти крізь сито означає здобути великий досвід, набути спритності. А може відбилося прагнення пов’язати назву свого закладу з уже майже забутим словом ситник? Так українці називали хліб із борошна, просіяного на ситі. Одразу зауважу, що походження та мотивацію назви я так і не з’ясував. Однак достеменно відомо, що сам власник кав’ярні Олександр Пацьора полюбляє каву зі свіжою випічкою. 

На жаль, вітчизняне тваринництво, зокрема молочне, переживає нині не найкращі часи. Як повідомляє пресслужба Асоціації виробників молока, за вісім місяців цього року в Україні вироблено на 6,2% менше молока, ніж за той самий період торік: 6 мільйонів 35 тисяч тонн. Причина — скорочення обсягів виробництва молока в господарствах населення без відповідного нарощення на молочнотоварних підприємствах. Як повідомила аналітик АВМ Яна Лінецька, цього року із промислових молочних підприємств надійшло мільйон 850 тисяч тонн, або 30,6% усього молока — це на 1,4% менше за показники 2020-го.

Виноградівський район один з тих, які свого часу гриміли на всю країну досягненнями в сільському господарстві. Тоді це були здобутки колективних господарств, і можна подумати, що нині, коли землі перейшли у приватну власність, все вже минулося. Однак це не так, про що свідчать ініціатива й невсипуща енергія людей, які збудували власний бізнес у тих самих селах, на тих самих землях. Усіх їх об’єднує тваринницька галузь, хоч історія успіху в кожного власна. Про це розповідь «Урядового кур’єра».

Прогулюючись нещодавно територією найбільшого в Європі Національного музею гончарства, замилувався компактно розміщеними в одній місцині яскравими керамічними скульптурами. Фотографуючи їх, наблизився до оригінального, на колодах, дерев’яного будиночка, що ховається в самому кутку цього саду скульптур. Доки вивчав незвичайну архітектуру будівлі, з неї вийшов молодик у фартусі. Від нього й дізнався, що територія облаштована для дітей і називається «Керамленд» і що в будиночку проходять заняття Міжнародної е-літньої академії гончарства.