Навряд чи знайдеться сумчанин, який би не знав дороги до міського центрального ринку і не робив тут покупок бодай раз на місяць чи навіть тиждень. Адже саме тут чи не найбільший вибір різноманітного краму, продуктів харчування тощо. Тож з ринку проблематично повернутися без покупок, бо на його прилавках є якщо не все, то майже все.

 14 січня 2022 року назавжди залишиться у виробничому літописі фермерського господарства «Ферма-Еко» в Лебедині на Сумщині. Саме того дня до одного і найбільших міст в Іспанії Ллейд уперше прибув вантаж равликів, вирощених на Слобожанщині. Це стало вагомим досягненням, до якого виробничники йшли із червня 2018-го, коли підприємство з розведення равликів заснували лебединські підприємці Валерій Чалий та Ярина Багатиренко.

 Чернігівським підприємствам, які  славилися виробництвом вітчизняних сучасних автобусів та запасних частин до них, дуже нелегко прийшлося на початку повномасштабної війни росії проти України. Але попри ці тяжкі випробування, випуск автобусів на підприємстві ТОВ «Чернігівський автозавод» поступово налагоджується. Воно має неабиякі амбітні плани на майбутнє.

Міжрегіональний економічний форум, який протягом двох днів пройшов на базі одного із закладів відпочинку поблизу Ужгорода, мав назву «Тилові регіони України: працюємо заради перемоги». Сюди з’їхалися посланці органів державної влади та місцевого самоврядування Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької, Рівненської і, звісно, Закарпатської областей. Не оминули увагою форум, на якому йшлося про міжнародну співпрацю, представники консульств кількох країн: Словаччини, Польщі, Австрії та Угорщини.

 Мелодія виробничого оркестру. На підприємстві «Радивилівмолоко», що розташоване в селі Крупець Крупецької громади на Рівненщині, її життєствердні звуки не змовкають і в ці темні часи. Щойно вимикають електрику, за справу беруться потужні дизельні генератори, тож, приміром, сировари навіть не відчувають цього.
У цеху сироваріння все стерильно, як у лікарні. 

 Україна веде переговори з Європейським Союзом  про приєднання нашої країни до промислового безвізу. «Урядовий кур’єр» всебічно аналізує, про що ця угода та які її найголовніші критерії. А також прогнозує подальший вплив на роботу віт­чизняного бізнесу.
Промисловий безвіз — це фактично назва Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції  (угода ACAA, або про промисловий безвіз), підписання якої передбачено Угодою про асоціацію України з ЄС.

Уряд щодня докладає всіх зусиль, щоб в умовах війни наша держава вистояла фінансово та економічно.  Прем’єр-міністр Денис Шмигаль нещодавно заявив: «Вдалося цю стійкість забезпечити, і важливо, аби так було й надалі. Для цього Кабмін активно співпрацює з міжнародними партнерами та водночас підвищує самодостатність України, адже її економічна стійкість нерозривно пов’язана із приватним сектором: більше приватних бізнесів — більше робочих місць і податків для держави».

Війна порушила звичні процеси в економіці нашої країни і поставила перед необхідністю приймати швидкі рішення для її виживання. Зокрема і в питаннях приватизації, яка завмерла через війну. В Україні уже три місяці триває програма релокації бізнесу з постраждалих від бойових дій регіонів. І одним зі способів допомогти підприємцям у цій ситуації держава бачить саме відкриття можливості спрощеної приватизації й оренди державного та комунального майна, куди можна перевезти бізнес.  

У розробленні відповідної постанови  активну участь брали Фонд держмайна та Міністерство економіки.  «Урядовий кур’єр» з’ясовував, які саме знижки передбачено, й уточнював проблемні моменти.
Дмитро Груба, адвокат юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» зазначає, що допоки офіційно остаточного тексту постанови не оприлюднено. Тому джерелом інформації для коментарів слугують інформаційні повідомлення на «Урядовому порталі» та  офіційному сайті Фонду держмайна України. 

Харківську фабрику морозива «Хладопром» в Україні знають давно. Її історію почали писати ще в 1930-х. Однак успішно працювати й розвиватися підприємству далі завадила війна з росією. Злочинна агресія рашистів змусила шукати для підприємства умови, в яких можна спокійно й продуктивно працювати. Можливості розмістити виробничі потужності знайшли у місті Сміла на Черкащині.