Коли дірки в бюджеті покривають за рахунок пенсіонерів, це свідчення того, що економічна ситуація в державі не найкраща. Але законодавці знаходять інші можливості покращити таке становище. На це зокрема спрямований законопроект №1888 народного депутата, голови Комітету ВРУ з питань інформатизації та зв’язку Олександра Данченка. 

У Херсоні відбулася знакова для підприємств півдня України нарада. Її мета полягала у вирішенні питання, як забезпечити підприємства військово-промислового комплексу тими комплектуючими, які донедавна постачала країна-агресор. З’ясувалося, такі варіанти є. 

Реформи можна порівняти з великими річками. Починаються вони з потічків, підживлюються зусібіч малими водними артеріями і лише після цього перетворюються в повноводі потужні потоки, спроможні знести на своєму шляху все, що гальмує їхній розвиток. 

В Україні багато підприємств легкої промисловості виготовляють тканини, але на вітчизняному ринку домінує імпортний ширвжиток. При цьому новий Податковий кодекс дає підприємствам легкої промисловості зелене світло, звільняючи їх на 10 років від податку на прибуток.

Що для людини найцінніше? Більшість скаже: «Здоров’я!» І це так, бо якщо воно є, людина зможе добитися всього. Але ось парадокс: турбуватися про здоров’я починаємо здебільшого тоді, коли його втрачаємо. Відомий німецький науковеь, лікар-гігієніст, засновник першого в Європі інституту гігієни в Мюнхені Макс Йозеф Петтенкофер ще в ХІХ столітті закликав усіх не бути «марнотратними спадкоємцями багатих батьків і ощадливо використовувати здоров’я», яке людина отримує як найбільший дар природи. 

Зворотний зв’язок — це те, що єднає пресу з читачем, обопільне бажання сторін, яке свідчить про взаємну потрібність. Тому приємно було почути від директора СТОВ «Маяк» з Хмельницької області Володимира Марченка, що вже передплатив на наступний рік «Урядовий кур’єр». 

Чимало українських підприємств і фірм, які через різні структури-прокладки фактично належать так званій сім’ї, продовжують приносити їй чималі прибутки. Про це в українських ЗМІ написано вже чимало. 

Проте не так часто в поле зору журналістів потрапляє тема  нинішніх доходів тих, хто був, так би мовити, стовпами  режиму Януковича. Останні хоч  публічно й не афішують свого неприйняття змін, що відбуваються в країні, за суттю залишаються п’ятою колоною в нашій державі. Потрібно висвітлювати й непоодинокі випадки, коли підприємства наближених до Януковича осіб продовжують працювати на окупантів. Саме про один з них ітиметься. 

Пригадуєте фразу з «Кавказької полонянки», яка стала крилатою? Так, ідеться про «Хай живе наш суд — найгуманніший суд у світі!»  А спливла вона в пам’яті після ознайомлення з ухвалою, винесеною нещодавно одним із суддів Верховного суду України. До речі, у справі, яка набула широкого резонансу завдяки ЗМІ. Суть конфлікту на Сумському НВО імені М. Фрунзе досить детально висвітлював і «Урядовий кур’єр» у публікаціях  «Коли підштовхування до прірви видають за благо», «Під прицілом — українське машинобудування» та «Що за ширмою спекуляцій навколо НВО імені Фрунзе?» 

За підрахунками деяких експертів, країна недоотримала від заборон на вивіз брухту понад 215 мільйонів доларів валютної виручки.
Вітчизняне законодавство і чиновництво стіною стоїть на «захисті інтересів металургів», при цьому нехтуючи ринковими реаліями і лишаючи заготівельників брухту на межі виживання. Останнім невигідно продавати брухт за заниженими цінами вітчизняним меткомбінатам, а щоб продавати вторсировину за кордон, потрібно отримати у Мінекономрозвитку дозвіл у вигляді квоти.

Сучасна людина почувається комфортно вдома, на роботі, в громадських місцях лише тоді, коли з крана тече гаряча вода навіть влітку. На жаль, про цей комфорт багато українців можуть лише мріяти, бо за спекотливої погоди гарячі крани в їхніх помешканнях пересихають на кілька тижнів, а то й місяців. Бо тепловики саме у літній період розпочинають заміну поіржавілих не від часу, а від низької якості труб мереж гарячого водопостачання та центрального опалення. 55% населення (або понад 10 мільйонів сімей), яке за даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України та Академії будівництва України користується централізованою системою теплопостачання, потерпає тоді від спеки, бруду та дискомфорту.