Якщо справді закоханий у свою справу, то жодні обставини, навіть обстріли чи інші ворожі бойові дії не стануть на заваді. У цьому переконує приклад родини переселенців з Луганська, з якою недавно довелося познайомитися. Анастасія Конюша, яка нині живе в селі Бобриця на Канівщині, взявши на озброєння досвід кількох поколінь власної родини бджолярів, успішно втілила заокеанську технологію обробки меду. Зі звичного для всіх українців продукту мед стараннями пасічників перетворюється на ніжний духмяний крем, який набуває нових смакових відтінків

На що нині найбільше скаржаться українські фермери? Зазвичай на недостатність обігових коштів, високі кредитні ставки, неможливість придбати сучасну сільгосптехніку. А є й ті, хто не скаржиться, а докладно вивчає нормативні акти, відвідує семінари і тренінги, вчиться господарювати в сучасних умовах, використовує можливості, які пропонує держава.  Серед таких  Вікторія Верозубова із Запорізької області. Торік для свого фермерського господарства дівчина придбала універсальний колісний трактор виробництва Південного машинобудівного заводу. Просто скористалася перевагами державної Програми часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, затвердженої постановою Кабінету Міністрів від 01.03.2017 №130

З 1 січня 2019 року між Україною та Європейським Союзом у двосторонній торгівлі розпочато застосування положень Регіональної конвенції про пан’євро-середземноморські преференційні правила походження, вона ж Конвенція пан’євро-Мед (мед тут ні до чого, це скорочення з англійського Mediterranean — Середземномор’я). Ця конвенція встановлює ідентичні правила походження товарів, що застосовують у межах угод про вільну торгівлю між її договірними сторонами, повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку

Законопроект про нову систему допомоги на започаткування власної справи буде внесено до Верховної Ради попри «передвиборчу лихоманку». Про це заявив міністр соціальної політики Андрій Рева під час підсумкової конференції пілотного проекту «Рука допомоги» у Львові

Можливості двох великих річок — Південного Бугу та Інгулу в Миколаєві використовують не повністю. Світовий досвід доводить, що розвиток річкової інфраструктури сприятиме малому та великому бізнесу. А майбутнє портових міст багато в чому залежить від стану водно-морського комплексу, прибережних територій та відповідної інфраструктури

Засновник Першої приватної броварні Андрій Мацола передав свій перший завод у Львові крафтовим пивоварам. Про це він повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці ще наприкінці березня цього року. Причини цього кроку український пивовар описав так: «Найголовніша причина — підвищити пивну культуру в Україні до світового рівня, стимулювати її розвиток. Що для цього потрібно? Перш за все різноманітність пивних сортів, смаків і стилів. Нині крафтове пиво — продукт від конкретної людини, яку знають в обличчя і яка відповідає за якість напою своєю репутацією, — це світовий тренд». Тож із квітня у Львові запрацював перший в Україні пивоварний хаб

Намагання знайти ефективну заміну газу та вугіллю дає непогані підсумки, але в тому разі, якщо шукач використовує вдалий досвід, не боїться ризикувати і вкладати гроші в нову справу, готовий удосконалювати виробництво й дочекатися прибутків. Звісно, набагато легше розпочати виробництво паливної сировини, маючи стартовий капітал, робочу силу, ринки збуту. Складніше засновувати все з нуля, йти крок за кроком, стикаючись із технологічними та бізнесовими труднощами.

Загострене почуття справедливості для тернополянина Андрія Салагорника завжди додавало йому енергії, активності, вивело у лави захисників рідної землі й патріотів. Він пройшов вогонь Майдану, надавав меддопомогу, вивозив поранених на сході країни. Став співзасновником загону медичного спецпризначення «Білі берети», а тепер зайнявся стоматологічною практикою. За 31 рік встиг багато.

Мед на Черкащині — товар здавна ходовий. В останні ж роки він і зовсім у пріоритеті. За даними управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, сьогодні пасічники області утримують 110 тисяч бджолосімей, із них 105 тисяч — одноосібники. Вони виробляють понад 1,6 тисячі тонн меду. Тобто на одного жителя області припадає 1,4 кілограма. Проте, оскільки обліку як такого в цій галузі немає, можна з упевненістю припустити, що ці цифри значно занижені.

 Кілька десятиліть дніпряни чекають, коли ж нарешті в місті добудують хоч би першу чергу метрополітену, — відтоді, як у грудні 1995 року запрацювала перша її дільниця (а будівництво розпочалося 1982-го). Це одне з найкоротших метро у світі завдовжки 7,8 кілометра — всього 6 станцій з 9 запланованих від центрального залізничного вокзалу у віддалені промислові й спальні райони міста. Докладно про всі перипетії будівництва дніпровської підземки «УК»  розповідав у публікації «Метро до центру Дніпра довезе?» від 30 серпня 2016 року.