У 2016 році дві жительки Алушти наукові співробітниці Кримського природного заповідника переселилися із Криму в Каховку на Херсонщині. Ірина Мамроцька та Олена Бурзієва вирішили почати життя з чистого аркуша. І якщо в Криму колись вони досліджували дерева і комах, то тепер готують кримськотатарські страви й реалізують власний міні-бізнес-проект. Справою задоволені, щодня випікають по 400 пиріжків, янтиків і чебуреків. Звісно, в розмові ще не можуть уникнути слів «наш Крим», «наша Алушта», «наш заповідник». Адже вкрай непросто було полишити улюблену справу, налагоджений побут,  житло, друзів і родичів. Українські патріотки розповідають, що після окупації Криму життя там стало нестерпним: кримський природний заповідник занепав, а моральний тиск став дуже відчутним. Щирі, енергійні, доброзичливі жінки знайшли свою долю в українському містечку

Полтавець Микола Шапаренко з дитинства хотів стати зоотехніком. Тому що на Полтавщині ця професія престижна. І все життя йшов до своєї мети. Закінчив сільськогосподарські технікум, інститут. Потім працював на фермі в господарстві, на полтавському молоко- й решетилівському маслозаводах. Але повернутися в село й заснувати свою молочнотоварну ферму наважився тільки після того, як дізнався про урядову програму підтримки тваринництва, під яку надають істотні кошти

Коли три українські математики з Чернівців приїхали майже 20 років тому до Стамбула по товар, продавець-турок запитав у них, яку вони мають освіту. Один із трійки так званих човників (приватних торгівців, які їздять за кордон і повертаються, щоб продати в Україні за вищою ціною куплений за низькою там товар) відповів, що всі вони дипломовані математики. Це був Олександр Побережний, нинішній власник ТМ  «Наталюкс» — українського виробника високоякісного одягу. Турецький підприємець тоді дуже здивувався

Якщо справді закоханий у свою справу, то жодні обставини, навіть обстріли чи інші ворожі бойові дії не стануть на заваді. У цьому переконує приклад родини переселенців з Луганська, з якою недавно довелося познайомитися. Анастасія Конюша, яка нині живе в селі Бобриця на Канівщині, взявши на озброєння досвід кількох поколінь власної родини бджолярів, успішно втілила заокеанську технологію обробки меду. Зі звичного для всіх українців продукту мед стараннями пасічників перетворюється на ніжний духмяний крем, який набуває нових смакових відтінків

На що нині найбільше скаржаться українські фермери? Зазвичай на недостатність обігових коштів, високі кредитні ставки, неможливість придбати сучасну сільгосптехніку. А є й ті, хто не скаржиться, а докладно вивчає нормативні акти, відвідує семінари і тренінги, вчиться господарювати в сучасних умовах, використовує можливості, які пропонує держава.  Серед таких  Вікторія Верозубова із Запорізької області. Торік для свого фермерського господарства дівчина придбала універсальний колісний трактор виробництва Південного машинобудівного заводу. Просто скористалася перевагами державної Програми часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, затвердженої постановою Кабінету Міністрів від 01.03.2017 №130

З 1 січня 2019 року між Україною та Європейським Союзом у двосторонній торгівлі розпочато застосування положень Регіональної конвенції про пан’євро-середземноморські преференційні правила походження, вона ж Конвенція пан’євро-Мед (мед тут ні до чого, це скорочення з англійського Mediterranean — Середземномор’я). Ця конвенція встановлює ідентичні правила походження товарів, що застосовують у межах угод про вільну торгівлю між її договірними сторонами, повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку

Законопроект про нову систему допомоги на започаткування власної справи буде внесено до Верховної Ради попри «передвиборчу лихоманку». Про це заявив міністр соціальної політики Андрій Рева під час підсумкової конференції пілотного проекту «Рука допомоги» у Львові

Можливості двох великих річок — Південного Бугу та Інгулу в Миколаєві використовують не повністю. Світовий досвід доводить, що розвиток річкової інфраструктури сприятиме малому та великому бізнесу. А майбутнє портових міст багато в чому залежить від стану водно-морського комплексу, прибережних територій та відповідної інфраструктури

Засновник Першої приватної броварні Андрій Мацола передав свій перший завод у Львові крафтовим пивоварам. Про це він повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці ще наприкінці березня цього року. Причини цього кроку український пивовар описав так: «Найголовніша причина — підвищити пивну культуру в Україні до світового рівня, стимулювати її розвиток. Що для цього потрібно? Перш за все різноманітність пивних сортів, смаків і стилів. Нині крафтове пиво — продукт від конкретної людини, яку знають в обличчя і яка відповідає за якість напою своєю репутацією, — це світовий тренд». Тож із квітня у Львові запрацював перший в Україні пивоварний хаб

Намагання знайти ефективну заміну газу та вугіллю дає непогані підсумки, але в тому разі, якщо шукач використовує вдалий досвід, не боїться ризикувати і вкладати гроші в нову справу, готовий удосконалювати виробництво й дочекатися прибутків. Звісно, набагато легше розпочати виробництво паливної сировини, маючи стартовий капітал, робочу силу, ринки збуту. Складніше засновувати все з нуля, йти крок за кроком, стикаючись із технологічними та бізнесовими труднощами.