У наші вкрай важкі дні й тижні хочеться почути правду, хоч яка вона колюча, щодо того, як прямувати Україні далі, як втримати її економіку і не довести до зубожіння населення. Але головне, чого прагнули люди, що віддавали життя на Майдані, — чесної, непідкупної й справедливої влади, яку контролюватиме народ. У цьому і державі, і пересічним людям готовий надати допомогу бізнес. Свої роздуми щодо болючих проблем сьогодення нашої держави та радикально нових кроків їх вирішення кореспондентові «УК» висловив президент Української аграрної конфедерації, голова Ради підприємців при Кабміні України Леонід КОЗАЧЕНКО.  

Повільний, недостатній, надмірний, нереалізований. На жаль, такими прикметниками рясніє дослідження «Проблеми та перспективи розвитку приватного сектору в Україні», підготовлене Світовим банком та Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК). У ньому визначено три важливі перешкоди на шляху зростання малих та середніх підприємств: слабке нормативно-правове (регуляторне) середовище, обмежений доступ до фінансування і низький рівень конкуренції. Водночас деякі експерти вбачають проблеми і в іншому.

Протягом усіх років незалежності ЗМІ зосереджували головну увагу на банкрутствах, зупинках фабрик і заводів, їх застарілому обладнанні тощо.  Цим самим у свідомість суспільства вбивали безальтернативну тезу —  українським виробникам на світових ринках нічого не світить. Безумовно,  проблеми,  в  тому числі через прагнення  нових власників підприємств витиснути з них максимум зиску, не вкладаючи коштів у їх реконструкцію, оновлення обладнання та  асортименту продукції, були і є. Але поза увагою мас-медіа чомусь залишалися виробництва, наукоємна продукція яких успішно завойовує ринки багатьох країн світу. Адже  навіть пересічний українець, якби знав, яку саме продукцію випускає, наприклад,   «Запоріжтрансформатор» (ZTR), міг би жартома парирувати твердження опонента про відсталість нашої країни: «Та ви без нас свої міста й оселі досі свічками і гасовими лампами освітлювали б».  Жарти жартами, але те, що продукція  запорізьких виробників трансформаторного обладнання  стала однією з головних складових  енергосистем багатьох країн світу, — стовідсоткові реалії.   

Розвиток партнерства в стосунках громадян, представників  бізнесу та працівників підрозділів Міністерства доходів і зборів України є одним з визначальних у роботі відомства. Нині воно працює за Стратегічним планом розвитку на 2013 — 2018 роки, розробленого за участю провідних міжнародних консультантів, схваленого Всесвітньою митною організацією та затвердженого відповідним розпорядженням Кабінету Міністрів. Повага, довіра та допомога чесним громадянам і бізнесу, викриття тих, хто порушує законодавство, адже останні завдають неабиякої шкоди бюджетному процесу і  ускладнюють життя сумлінним платникам, — за такими принципами працюють міндоходівці. 

Проблема диверсифікації та пошук нових ринків збуту продукції для вітчизняних підприємств набуває особливої актуальності. Адже після того, як на загальнодержавному рівні було заявлено курс на євроінтеграцію, російська сторона продемонструвала, чим може обернутися для України небажання приєднатися до Митного союзу. Хоч і до цього непередбачуваність РФ, яка час від часу зводила  бар’єри просуванню на її ринки чи то харчової, чи то металургійної продукції,  змушувала український бізнес замислитися над пошуком нових ринків збуту.

Президент України Віктор Янукович не раз наголошував, що 2014-й стане роком державно-приватного партнерства. На цьому акцентував увагу під час відеоконференції з регіонами директор департаменту інвестиційно-інноваційної політики та розвитку державно-приватного партнерства Міністерства економічного розвитку і торгівлі Віктор Коваленко.

Кримські виноградники за часів Радянського Союзу фактично тричі руйнували. Перший удар по галузі — завезена до Криму у 1960-х роках філоксера. Тоді ж у відповідь на заклик «Перетворимо Крим в область садів та виноградників» на полях півострова стали висаджувати не найкращі сорти винограду із Середньої Азії та Туркменістану. Попри те, що цей матеріал абсолютно не придатний для вирощування в умовах півострова. Заповзята боротьба з пияцтвом та алкоголізмом теж зробила свою справу: з кримських виноградників зникали найкращі сорти, а те, що варто було знищити, залишалося. У підсумку наша виноградно-виноробна галузь отримала у спадок 95% виноградників з малоцінними сортами. Криза кінця 1990-х років теж зробила свою чорну справу і призвела до колосального спаду в галузі, який тривав багато років.   

Завтра (20 жовтня) в Україну з офіційним візитом прибуває президент Чехії Мілош Земан. Його супроводжує представницька група бізнесменів, зацікавлених в організації спільних проектів з українськими колегами. Один із підприємців, чия фірма займається екологічною переробкою відходів, —Йозеф Фойтик. В інтерв’ю «Урядовому кур’єру» він розповів, чому цей вид діяльності важливий сьогодні і як в Україні можуть скористатися чеським досвідом. 

Важливість малого та середнього бізнесу поза сумнівом. Завдяки відкриттю власної справи знижується рівень безробіття і водночас ростуть доходи населення. Мале і середнє підприємництво оперативно реагує на ринкові зміни, швидко створює нові робочі місця, коли промисловості бракує попиту на зовнішніх ринках. Що сьогодні заважає такому бізнесу зміцнити свої позиції у структурі вітчизняної економіки та забезпечити їй сталий розвиток? Про це ведемо мову з головою Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, президентом Української аграрної конфедерації Леонідом КОЗАЧЕНКОМ.  

На початку осені змінилася структура Держпідприємництва. Було створено відокремлений підрозділ — управління державного нагляду та контролю. Його основна функція — контроль за дотриманням вимог законодавства з питань дозвільної системи та ліцензування — здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
Як повідомляє прес-служба відомства, за скаргою підприємця у вересні посадові особи управління позапланово перевірили дозвільний орган з питань розміщення реклами в місті Києві. Перевірка виявила факт порушення строків видачі документа. Тож керівник дозвільного органу отримав протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ч.1 ст.166-10 Кодексу України про адміністративне правопорушення (сума штрафу 510—850 гривень). Матеріали справи спрямовано до суду.