Шевченківські роковини іноді змушують замислитися над повнотою нашої обізнаності з творчістю та життям поета. Попри, здавалося б, цілковите благополуччя у провідній галузі історії української літератури - шевченкознавстві, передчасно говорити про вичерпність нагромадженої інформації. 

Він - один із небагатьох українців, які про Голодомор 1932-1933 років знають із власного досвіду. А від нової хвилі голоду - вже у 1947-му - його врятувала Волинь.

Нащадок козаків, родом із Запорізької області, віддячив краю тим, що впродовж усього життя по крихтах визбирував свідчення його героїчної історії. І в 1957-му, попри пильну увагу працівників НКВС, створив музей. За півстоліття існування його вже відвідали десятки тисяч екскурсантів, у тому числі і з зарубіжжя…

Загальновідомо, що Михайло Булгаков народився в Києві. А от згадка про обласний центр Житомирщини у шанувальників творчості Михайла Булгакова зазвичай асоціюється лише з образом Ларіосика - "кузена із Житомира".

Левко Симиренко - видатний український помолог та вчений-садівник зі світовим іменем. Цю людину прославляли і знищували, а зараз намагаються відродити пам'ять про нього і повернути його достойне ім'я в українську історію та науку.

Ініціатором цього є Петро Вольвач - учений, громадський діяч, журналіст, симиренкознавець.

Відомого українського поета Степана Пушика нещодавно відзначили першою премією за кращу публікацію 2010 року журналу "Березіль" - документальну повість про співавтора пісень, композитора Володимира Івасюка "Блискавиці б'ють у найвищі дерева", яка ось-ось вийде окремою книжкою. Ці кошти іванофранківець віддав на передплату журналу школам та бібліотекам. Нам вдалося зустрітися зі Степаном Григоровичем й розпитати про ще не відомі сторінки життя і творчості Володимира Івасюка, описані в повісті, про його життєві пригоди в Івано-Франківську, де він часто бував і не минав хати нашого співбесідника. 

Затиснуті у згодом названому істориками "трикутником смерті" районі Любар - Шепетівка - Миропіль, збройні сили УНР та її уряд, здавалось, були приречені на знищення. З двох боків напирали загони більшовиків і денікінців, а тому чи не єдиним порятунком видавався перехід на територію, контрольовану польськими військами.

У далекій Мексиці нашу землячку, випускницю Івано-Франківського університету 25-річну Тетяну Михайлюк нещодавно обрали президентом міжнародної молодіжної організації AІESEK. Цю посаду дівчина посідатиме з липня 2011-го до червня наступного року. "УК" вдалося поспілкуватися з юною лідеркою, яка нині працює за кордоном, та дізнатися, чому молодь різних країн світу покладається саме на неї.

"Коротше, Скліфосовський!" - ця крилата фраза з культового кінофільму "Кавказька полонянка" зробила прізвище видатного хірурга відомим усім. От лише далеко не кожен з нас хоч щось знає про життя цієї непересічної і талановитої людини, яку відразу три народи - росіяни, українці і молдавани - вважають своїм.

Перенесімося в уяві на півтораста літ назад - в останні лютневі (за старим стилем) дні 1861 року. 24 лютого (8 березня - за н. ст.) - Тарасові тяжко, завтра (9 березня за н. ст.) йому сповниться 47 років. А післязавтра, на світанку 10 березня, назавжди обірветься нитка його стражденного життя - невблаганна доля чітко розписала, коли й що має бути.

6 березня, але 60 років тому, у французькому містечку Мужен помер Володимир Винниченко: наш найперший прем'єр-міністр, автор державних законів Української Народної Республіки і художніх та публіцистичних творів, живописець і надзвичайно цікава людина, пишатися якою в Україні не поспішають...

Про це і не тільки наша розмова з відомим літературознавцем Галиною Сиваченко, причетною, зокрема, до романів Винниченка "Лепрозорій" та "Нова заповідь", які наприкінці 2010 року вперше в Україні побачили світ окремими книжками у столичному видавництві "Знання".