Особистості

  • Олександр КОПИЛЕНКО: «Служити буденним інтересам народу»

    Нинішнього літа виповнюється 90 років відтоді, як почала працювати на ниві українського слова родина Копиленків. Спершу дід, Олександр Іванович, улюблений багатьма поколіннями письменник, затим батько Любим Олександрович — блискучий публіцист, перекладач, письменник, а нині його діти Олександр та Марія роблять свій внесок у розвиток сучасної української публіцистики.
    І кожного разу книжки та статті усіх поколінь цієї родини порушують болючі питання розвитку української культури, ролі інтелектуальної еліти в політичних процесах. 

  • Небесний ас

    Численні відвідувачі Сумського краєзнавчого музею неодмінно оглядають  експозицію, присвячену  видатному землякові, льотчику-випробувачу, уродженцю села Річки Білопільського району Степану Супруну. З-поміж раритетів особливо вирізняється броньована спинка крісла літака, на якому він здійснив останній політ. Зі слідами від куль і помітною вм’ятиною від снаряда, що став фатальним для повітряного аса, вона наче дихає жорстокою історією, повертаючи пам’ять до початку липня 1941-го. Саме четвертий день цього місяця став останнім у біографії пілота.  

  • Андрій ЧИРВА

    Іржа на статусі

    Усе, вирішено! Після того, як мій добрий знайомий — відомий вітчизняний видавець і шанувальник української історії та культури Сергій Кіктенко — у деяких цікавих подробицях розповів про Козелець на Чернігівщині, я остаточно зважився відвідати славетне місто. Тим більше, що Сергій (а він, щоб ви знали, найдужче цікавиться саме цим краєм, кілька років тому був навіть учасником зустрічі нащадків графа Розумовського)  звідти родом. А ще тим більше, що він саме їхав до свого маєтку, який йому дістався від діда, багатого тамтешнього міщанина. Як не зекономити бензин і не впасти на хвіст?

  • Богдан Ступка відбув у Вічність зі сцени

    Із відспіваним учора ввечері в церкві Святого Миколая на Аскольдовій могилі Героєм України, народним артистом України Богданом Ступкою шанувальники сьогодні попрощалися на сцені Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, куди він стільки разів виходив і в різноманітних сценічних образах на виставах, і як художній керівник — на репетиціях.  
    А ще в неділю 22 липня, коли про смерть Богдана Сильвестровича повідомили ЗМІ, до Театру Франка прямували люди з квітами і свічками: вистав того дня не було,  вони поспішали віддати шану творчому мешканцю цього будинку, справжньому Майстру.

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Він знав усі прозріння знаки

    Він був особливим у всьому. Ті, хто знав його близько, відзначали нестримний клекіт, бурління, бунтівливість, співзвучні бурі чи бурану. Де з’являвся Давид Бурлюк, усе оживало, змінювалося, активізувалося. Доля не помилилася, наділивши митця таким прізвищем і відвівши роль реактивного двигуна у живописі й літературі.
    Проживши майже 85 років, він залишився в історії світової культури як «батько російського футуризму», «американський Ван Гог», основоположник японської гравюри на лінолеумі. 

  • Віктор ШПАК

    Столипін: реформатор чи реакціонер?

    У свідомості більшості українців міцно вкоренилося насаджуване ще з радянських часів переконання, що Столипін — «представник царської бюрократії, з яким пов’язаний період жорсткої політичної реакції («столипінщина»)». Донині широко відомий вислів «столипінський галстук», яким стали називати зашморг для повішення, а за главою уряду Російської імперії міцно вкоренилася сумнівна слава прибічника чорносотенного руху — горезвісного «Союзу руського народу», на совісті якого криваві єврейські погроми та розправи над інакомислячими всіх без винятку національностей.  

  • Тетяна МОІСЕЄВА

    Повернення мікробіолога світу

    Нещодавно в містечку Городок, що на Хмельниччині, з’явився  пам’ятник  всесвітньо відомому вченому — мікробіологу Сергієві Виноградському. Ця подія  мала розголос далеко не провінційний: людина, чию постать увічнено в білому каррарському мармурі,  належить до когорти найвизначніших науковців ХХ століття. 
    Відкриття пам’ятника «мікробіологові світу» (такі слова  викарбувано на постаменті) вшанували відомий вчений-мікробіолог Богдан Мацелюх, директор Інституту мікробіології та вірусології НАН України академік Валентин Підгорський, інші науковці. 

  • Лілія БОНДАРЧУК

    Мелодія творення образу

    «Життя людського духу — ось що головне в театрі, бо дехто розповідає про життя людського тіла». Ці слова належать Людмилі Максаковій, примі російської театральної сцени. Напередодні ювілею Ади Роговцевої, Героя України, вони небезпідставно дедалі частіше спадали на думку. Саме людський дух і його вірну помічницю — душу — Ада Миколаївна уславила й уславляє в своїх ролях: театральних, кінематографічних, головних, епізодичних…  

  • Микола ШОТ

    Не зорали йому поле — зробив собі тракторець

    Станіслав Таравський із села Довжанка неподалік Тернополя на горищі й дотепер зберігає колиску, яку виготовив зі штахет. У ній разом із дружиною виколихав сина, двох доньок, семеро онуків, ще й одного правнука.
    Цей добрий, дбайливий сім’янин, господар, майстер  — унікальна людина: став наперекір долі, зумів витримати її сильний удар, не здався. 

  • Микола ЛУКІВ

    Його талант розквітнув у ронделі

    Автор п’ятнадцяти поетичних книжок, заслужений працівник освіти України Микола Боровко нагороджений кількома літературно-мистецькими преміями, його вірші перекладали російською, французькою, грузинською, киргизькою та іншими мовами, вони входили до антологій, альманахів, колективних збірників, що видавалися у нас і за кордоном, друкувалися в поважних всеукраїнських періодичних виданнях, у хрестоматіях та шкільних підручниках.