Від чого залежать ціни на зерно? Від того, яку ціну готовий платити за сільгосппродукцію споживач, вважає  голова правління публічного акціонерного товариства «Луганськмлин» Зінаїда Надьон. У луганських аграріїв є добра традиція щороку напередодні посівної збиратися і планувати закупівлі. Тому й тепер на засіданні Агроспілки у присутності голови цього всеукраїнського громадського об’єднання надали можливість виступити переробникові.

Природно-кліматичні умови Сіверського краю здавна зумовлювали розвиток скотарства, в якому завжди домінувала м’ясо-молочна галузь. Для того, аби довести, наскільки у цій справі висока конкурентоспроможність регіону порівняно з деякими іншими куточками світу, керівництво головного управління агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації запросило фахівців із тваринництва з усіх районів області на  відеоекскурсію до… Саудівської Аравії.  

Наразі Міністерство аграрної політики та продовольства активно готується до весняно-польових робіт. Зокрема, спільно з науковцями відпрацьовують оптимальну структуру посівних площ та створюють запаси необхідних засобів і матеріалів, оскільки цього року планується розширення посівних площ ярих зернових. Про це повідомив керівник міністерства Микола Присяжнюк під час прес-конференції у Будинку уряду.

Нині триває дискусія щодо проекту закону «Про ринок земель». Однак  відбувається вона трохи відсторонено, без аналізу напрацювань, які вже є на державному рівні. Приміром, у Державній програмі розвитку внутрішнього виробництва, затвердженій урядом  12 вересня цього року, задекларовано низку конкретних завдань щодо подальшого розвитку АПК і раціонального використання та підвищення родючості земель.

Хоч би що говорили про реформи, які розпочалися цього року, як би їх  оцінювали — переміни вже йдуть. І в цьому головна ознака року, який минає. Про докорінні новації у всіх сферах життя Черкащини йшлося на підсумковій прес-конференції голови облдержадміністрації Сергія Тулуба.

Проти фактів, як кажуть, не підеш. А вони свідчать про те, приміром, що кількість безробітних в області порівняно з початком року зменшилася на 2,8 тисячі осіб. 

«Їсть за трьох, а м’яса й молока, мов з кози!» — такі претензії до худоби з приватного сектору звучать дедалі частіше. Пролунали вони й на урочистому відкритті «Прилуцького племпідприємства» з уст його директора Сергія Петренка. Адже будь-яку породу слід правильно підтримувати і коригувати, а в області, як і в Україні, ця робота дещо занепала й потребує відродження. Тому відновлення підприємства, котре нині займається селекційно-племінною справою у восьми районах, а трохи пізніше має охопити всі господарства регіону, дуже актуальне для тваринництва. Тим більше, що всі передумови для успішного розвитку галузі є. Це насамперед луки і пасовища, на яких можна випасати худобу цілодобово  6-7 місяців на рік. Це достатня кількість вологи для заготівлі кормів. Це, зрештою, аграрна специфіка області.

В останні роки в наукових колах та серед  виробників сільськогосподарської продукції активно обговорюються проблеми обробітку ∂рунту. Це зумовлено насамперед тим, що хіміко-техногенна стратегія інтенсифікації сільського господарства, яка панувала наприкінці ХХ століття, стала основним чинником деградації грунтів, втрати ними природної родючості при значному зростанні витрат енергії на кожну додаткову одиницю продукції. Це стало наслідком порушення основних законів природи: екологічної рівноваги та саморегулювання.

Понад 1100 сільських родин зможуть поліпшити свій добробут, матимуть достойну роботу, а жителі Дніпропетровщини отримають якісну молочну продукцію завдяки партнерському проекту зі створення першої в Україні кооперативної навчальної ферми. Днями її будівництво розпочалося в селі Олександрівка Покровського району Дніпропетровської області.  

У цьому переконаний нащадок легендарного мецената та цукрозаводчика Михайла Терещенка — Мішель. Він приїхав із Франції, аби зробити свій внесок в Україну і розвинути виробництво та переробку льону. Лише цьогоріч засіяли льоном 412 га на  Житомирщині, ще більше — на Чернігівщині та Сумщині. Наша розмова з Мішелем Терещенком, керівником міжнародного проекту «Льон-Десна» — білизна з Десни»,  про те, чому його вибір упав саме на льон, що значить ця культура в сучасній економіці і про перспективи ринку землі в Україні.  

Якби у ХVI —XVII століттях українським селянам хтось сказав, що їхні нащадки у ХХI столітті з нуля розбудовуватимуть ярмарки з продажу живої худоби й освоюватимуть ази цієї торгівлі, вони його засміяли б. Однак так уже сталося, що неоціненний досвід ярмаркування з мільйонними обсягами продажів, яким українці колись досконало володіли, втрачено. Нині вже закордонні фахівці намагаються навчити українців як самого ремесла торгівлі, так і ведення сільського господарства на ринковій основі. Про таку співпрацю йшлося на виїзному «круглому столі», що відбувся у Жашкові на Черкащині.