Якось у дитинстві мені довелося скуштувати місцевого кавуна з Черкащини. Запам’яталася й назва сорту — вогник. Кармінно-червоний, соковитий, ніжний, до запаморочення солодкий. Його аромат відчуваю й досі як найяскравіший спогад дитинства. Вирощували ті кавуни тоді в Золотоніському та колишньому Чорнобаївському районах.
На жаль, зі збільшенням виробництва цієї ягоди в південних регіонах країни, зокрема на Херсонщині, культивувати баштанні культури, крім гарбузів та кабачків, у Шевченковому краї майже перестали. Кажу «майже», бо окремі ентузіасти цієї справи таки залишилися. 

 Однією з яскравих аграрних візитівок Сумщини тривалий час залишаються коноплі. Саме тут, на Слобожанщині, їх почали культивувати одними з перших в Україні, а нині значною мірою завдяки традиційному Hemp Fest, що вшосте пройшов на базі Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН в селі Сад під Сумами, лідирують серед областей, здобувши світове визнання за наукові розробки.

 Майже місяць тому росія офіційно вийшла із чорноморської зернової ініціативи. Нині ворог намагається всіляко перешкодити вивезенню української агропродукції через вітчизняні морські порти, обстрілюючи зокрема нашу портову інфраструктуру. Україна ж попри ворожі дії докладає максимум зусиль для продовження роботи морського зернового коридору. Адже від цього залежить загалом світова продовольча безпека. Ризики для неї Укрінформу прокоментували у Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН (ФАО). 

 Першими це зробили у ПП імені Калашника, СТОВ «Воскобійники», ПАФ «Україна», АФ «Маяк», ДП ДГ ім. Декабристів, ТОВ «АФ ім. Довженка», СК «Радянський», ПСП «Дружба», СТОВ «Перемога».
Цього року в господарствах підлягало до збирання майже 327 тисяч гектарів, що менше, ніж торік. На 33,5 тисячі гектарів менше було посіяно озимої пшениці й на 9,2 тисячі гектарів — ячменю. 

 Агрокомпанія «Контінентал Фармерз Груп» у п’яти західних областях обробляє майже 195 тисяч гектарів. Основну кількість із них, звісно, тут відвели під вирощування зернових і ріпаку. Хоч займаються також іншими культурами — соняшником, соєю, кукурудзою, буряком, гречкою та картоплею. Нині аграріїв у поле кличуть жнива. Підсумки хлібозбирання стверджують: ужинок буде щедрим.

 На Сумщині стало традицією у жнивну пору на базі Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України проводити День поля. Ось і цими днями в селі Сад, що неподалік Сум, зібралися аграрії, науковці, аби узагальнити зроблене, проаналізувати збирання ранніх зернових та зернобобових культур, окреслити плани на майбутнє.      

 У країні в розпалі сезон збирання ягід, овочів та ранніх сортів фруктів. Про те, як вони вродили на Полтавщині, ціни та проблеми зі збиранням «Урядовому кур’єру» розповів голова правління ГО «Асоціація розвитку інтенсивного садівництва Полтавщини» Віталій ЦІНЧЕНКО.

«І якщо, приміром, 2021 року ми посіяли їх на 240 гектарах, фактично вибравши дозволене, то 2022-го зі зрозумілих причин не наважилися на це. А цього року взяли в обробіток лише 10 гектарів — бодай для того, щоб сертифіковане насіння, яке купуємо в Інституті луб’яних культур Національної академії аграрних наук, не втратило схожість. Адже не хочемо втрачати статус виробника технічних конопель. Він дався нам непросто, бо процес отримання необхідних дозволів украй заорганізований і нешвидкий. Є проблеми й із технікою для збирання врожаю. У попередні роки нам позичав комбайн фермер із Житомирщини Володимир Якимчук, який уже щонайменше 10 років культивує технічні коноплі. Нині ж він на фронті. Якби переробка конопляної трести була бодай у межах 50 кілометрів, питань не було б. А так ми її просто задисковуємо в поле», — розповідає агроном підприємства Руслан Гладчук..

 Група народних депутатів подала до Верховної Ради законопроєкт про внесення змін до розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо відтермінування набуття юридичними особами права на купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Згідно із пропозицією, підприємства зможуть купувати таку землю лише через два роки після припинення воєнного стану. Таку норму в наш  непростий час можна зрозуміти, хоч можна й посперечатися.

 Як і 2022-го, цьогорічні жнива не будуть легкими. Хлібороби вже мають досвід роботи в умовах воєнного стану й мінливої погоди. Усе, що планували, в господарствах області посіяли. Нині проводять догляд за посівами, борються з бур’янами, готують техніку та зерносховища.