Нині посів ранніх зернових культур в Україні проведено на площі 2,3 млн га (57% прогнозу). Зокрема господарства Криму засіяли 66 тис. га, Одеської області — 250,2 тис. га, Хмельницької — 132,5 тис. га, Тернопільської — 106,3 тис. га, Волинської — 77,3 тис. га, Рівненської — 71,5 тис. га. Крім того, посів ранніх зернових і зернобобових культур завершили господарства Чернівецької, Закарпатської та Івано-Франківської областей. Про це на урядовому брифінгу повідомив міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк.

Земельна реформа в Україні сколихнула, здавалося б, найспокійніші пласти суспільства — селян. Одні про це мріють уже понад десяток літ, другі цього бояться, треті заховалися, як за щит, за свою недовіру: мовляв, ще побачимо, чи вийде з того щось добре. Хоч би як там було, але заскорузла, замозолена, як руки хлібороба, фраза про те, що село потребує змін, нині є альфою й омегою тих процесів, що відбуваються в аграрному секторі. При цьому зрозуміло, що побудова нових земельних відносин спричинить інші глобальні переміни, зокрема в житті територіальних громад. 

Жодного разу ніхто з них не бив себе в груди і не клявся в патріотизмі. Але щоденно вони стверджують це своїм життям, демонструючи професіоналізм, наполегливість у досягненні мети, відданість справі. Будні і свята для них — передова лінія оборони інтересів держави. На ній важко, складно, навіть небезпечно для життя. Але навіть коли отримують рани лікуються роботою. Скажімо, Герой Соціалістичної Праці Володимир Погорєлов беззмінно очолює державне підприємство «Племрепродуктор. Степове» Миколаївської області  сорок років. Усе витримувало його серце.

Унаслідок морозної погоди найбільш чутливі до температурного режиму фруктові дерева — абрикоси, персики, черешні — зазнали значних втрат, катастрофічно  постраждав  виноград. «Пошкодження сильними морозами частини виноградників і багаторічних насаджень в Україні призведе до скорочення врожаю винограду на 6%, плодоягідної продукції — майже на 8%», — заявив начальник відділу департаменту землеробства Міністерства аграрної політики і продовольства Віктор Костенко під час прес-конференції.  Саме в цих категоріях відзначені найбільші втрати. «Кісточкові витримують температуру до -20° C, яблуні — до -30°.  

У цьому маркетинговому році аграрії зможуть отримати держпідтримку у вигляді доступних кредитів під заставу зерна. Така домовленість стала результатом зустрічі заступника гендиректора Аграрного фонду (АФ) Ігоря Якубовича з найбільшими виробниками сільгосппродукції, членами асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).  

За інформацією головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, понад 60% посівів озимини на ланах області збереглися у задовільному стані. Всього  озимих посіяли  на площі  понад 600 тис. га.  Але через несприятливі погодні умови, вочевидь, доведеться пересівати площі, де мали б зійти  здебільшого озимі ячмінь і пшениця. Стурбовані аграрії й станом  озимого ріпаку. Така ситуація виникла через  тривалу посуху восени, а взимку — сильні морози з вітрами. Найбільше постраждали  посіви у Михайлівському, Василівському, Вільнянському та Запорізькому районах.  

Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк під час прес-конференції, присвяченої  підбиттю підсумків  дворічної роботи уряду.  

Кореспондент «УК» запитав в експертів: що вдалося зробити уряду за два роки для поліпшення ситуації в агросекторі, а які кроки були помилковими і над чим ще треба попрацювати.   

— Чи важко сьогодні бути фермером? Чи можна йому розраховувати на прибуток? — таке запитання  поставив недавно голові Асоціації фермерів і приватних землевласників Черкащини Сергієві Стецюку.  

Узимку, в пору короткого хліборобського перепочинку, на Рівненщині проходить зліт фермерських родин. Фермерство — традиційний для краю спосіб господарювання на землі. Тому й працюють поруч чоловіки й дружини, батьки, діти й онуки — ось така спадкоємність у нелегкій праці на землі.