Україна повноправно може гордитися тим, що наблизилася до статусу «годувальниці» та «житниці» Європи. Саме таким був основний месидж  міністра аграрної політики та продовольства Миколи Присяжнюка на прес-конференції, присвяченій підсумкам роботи сільського господарства та переробної галузі в 2011 році. 

 «Такого рівня опадів, — зауважив під час свого недавнього візиту до Одеси міністр АПК Микола Присяжнюк, — ми на території нашої країни не спостерігали вже років 85». Конкретно на Одещині опадів практично не було протягом останніх трьох місяців.

Не секрет: перспектива Полісся, в тому числі Рівненського, не в зернових, які на суглинках родять по 7-8 центнерів з гектара, а у високопродуктивному тваринництві, для розвитку якого маємо всі можливості. А ось як їх використовуємо, це вже, як мовиться, інше питання.

Цього року Полтавська область підтвердила свій статус житниці країни, яка спроможна вирощувати мільйонні врожаї. Станом на 2 грудня тут по всіх категоріях господарств зібрали 5 млн  29 тис. тонн зерна при середній урожайності 51,9 ц/га, у тому числі кукурудзи 3 млн 434 тис. тонн, при урожайності 78,9 ц/га. А продуктивність кукурудзяного поля по сільськогосподарських підприємствах на площі 375 тис. га становить 82 ц/га в заліковій вазі.

Богуславець — село особливе. І не тільки через назву, яка досить красномовно свідчить про зв’язок із найвищими силами. Розташоване ніби в колисці, з якої золотими банями визирає новозбудована церква, це поселення здавна зажило доброї слави козацького, а недавно урочисто відзначило своє 350-річчя. Саме в цьому мальовничому селі на Черкащині, що  розділяється на чарівні кутки голубінню численних ставків, потопає в зелені верб, і народився й пішов звідси у великі світи науки видатний український історик, археолог, ботанік і етнограф, перший ректор Київського університету Михайло Максимович. Уславили цей куток і рідні його дядьки Тимківські, які були видатними вченими у різних галузях і відкрили малому Михасеві сходинки до пізнання.  

Чому так сталося та яким чином зупинити падіння, зокрема, у молочному скотарстві, – обговорювали під час «круглого столу» виробники і переробники молока, соціологи та урядовці.  

За свою журналістську практику мені доводилося спілкуватися з багатьма керівниками різного рангу і, як правило, всі вони починають розмову з питань приземлених — розповідають про свою роботу, проблеми або навпаки, хваляться їх відсутністю.

Нещодавно Рівненський державний аграрний коледж став справжнім дискусійним майданчиком. На Всеукраїнській науково-практичній конференції представники аграрної освіти з різних куточків України обговорили проблеми та перспективи розвитку ринку землі напередодні його законодавчого впровадження. 

Якщо судити за темпами падіння  виробництва м’яса й молока,  то ці продукти  начебто перестали бути стратегічними. Втратила колишню славу молочно-м’ясного краю й Черкащина, де нині яловичини та свинини недовиробляють навіть для власного споживання за медичними нормами, а темпи валового виробництва в галузі постійно знижуються.  

Володимир Керносенко виріс у сім’ї тракториста та кухаря. Коли настав час самому обирати професію, вирішив вступити до Тернопільського національного технічного університету ім. І. Пулюя. Почав тут опановувати спеціальність «організація менеджменту». Такий фах нині селу теж потрібен.