Особливу надію в області покладають на сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи (СОК) із заготівлі молока, які працюють у Решетилівському, Козельщанському, Новосанжарському, Оржицькому та Глобинському районах. 

НАССР — це система аналізу небезпечних чинників та контролю у критичних точках. Згідно з пунктом 4 ст. 64 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», всі виробники харчових продуктів, зокрема сільськогосподарські, мусять у себе її впровадити. 

Державне підприємство «Правдинське», що у Великописарівському районі, знане не тільки на Слобожанщині, а й далеко за її межами. Господарство одне з базових славнозвісного Миронівського інституту пшениці імені В. Ремесла і ось уже впродовж багатьох років аграрний флагман області й України завдяки тісному поєднанню хліборобського досвіду і найсучасніших досягнень аграрної науки. 

Що більше українська економіка, зокрема аграрний сектор, інтегрується у світову, то більше на ній позначаються світові тенденції, які бувають не завжди позитивними. Нашому АПК дається взнаки тенденція за останні три роки падіння вдвічі й навіть більше цін на сировинних ринках. Нині вона послабшала, але зовсім не зникла. І, як вважають експерти, у найближчі два—три роки збережеться. 

Програма перебування Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана в Запорізькій області була насиченою. За день він встиг взяти участь у церемонії відкриття термінала з відвантаження зернових і олійних культур на річковий транспорт ТОВ СП «Нібулон», у Міжрегіональній конференції з питань впровадження реформи децентралізації та урочистих зборах з нагоди Дня медичного працівника. Програма робочої поїздки містила й ознайомлення з перебігом будівництва автотранспортної магістралі через Дніпро, огляд відремонтованої злітно-посадкової смуги в аеропорту «Запоріжжя». А в селі Біленьке глава уряду відкрив шкільне футбольне поле. 

Схоже на те, що 2017-й стане роком сільськогосподарського виробництва. За інформацією фахівців Національної академії аграрних наук (НААН), у першому кварталі цього року капітальні інвестиції в сільське господарство збільшилися на 57%, або 10,9 мільярда гривень. Якщо в 2017 році не виникне якихось серйозних форс-мажорних обставин, то цей показник має зрости з 49,7 до 75 мільярдів гривень або навіть ця цифра буде ще вищою. Такого ще не було за новітню історію України.

Малі та середні агровиробники в пошуках швидких і дешевих сезонних грошей усе частіше дивляться у бік аграрних розписок.

Саме цей фінансовий інструмент 20 років тому став у пригоді бразильським фермерам, умови господарювання у яких були подібні до українських: незначна держпідтримка і надвисокі ставки за банківськими кредитами.

До слова про Бразилію, варто зазначити, що аграрні розписки змогли за два десятиліття згенерувати понад $30 млрд обігового капіталу для тамтешніх малих та середніх фермерів. 

Вітчизняні тваринники переживають чергове випробування: у Вінницькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Донецькій, Київській областях недавно зафіксовано чергові спалахи африканської чуми свиней. Наслідки економічно сумні: втрата поголів’я у підсобних господарствах населення і в сільськогосподарських підрозділах, загроза розповсюдження хвороби.

І хоч в осередках захворювання вживають відповідних заходів з локалізації, аграрії й науковці б’ють на сполох: перед чумою необхідно поставити надійний заслін, який би гарантував динамічний і планомірний розвиток вітчизняного свинарства.

Серед тих, хто конкретними справами допомагає протистояти хворобі, — науковці Сумського національного аграрного університету. Про відповідну роботу колективу, її результати й перспективи кореспондентові «УК» розповів декан факультету ветеринарної медицини СНАУ Олександр НЕЧИПОРЕНКО. 

Родина переселенців Людмили та Володимира Юркових з Донецька два роки варить сири в Краматорську. Навколишні селяни навіть почали докуповувати собі більше корів, бо вигідно здавати молоко цим милим і надійним підприємцям. Почувши назву їх бізнесу, важко не посміхнутися: «Скажи CHEESE». 

Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН нещодавно виповнилося 85 років. За цей час у ньому відбулося багато змін. Але завжди незмінним залишався його статус головної наукової установи у своїй галузі. Про те, як колектив інституту справляється з викликами сьогодення, розповідає його директор заслужений працівник науки і техніки України Василь ВОЛОЩУК.