Полтавщина належить до областей із найкращою динамікою адміністративно-територіального реформування.  Там сформували 43 об’єднані територіальні громади, п’ять із них входять до ТОП-20 фінансово найспроможніших в Україні. Це трохи менше, ніж планували сформувати, але вибори, які відбулися в ОТГ наприкінці жовтня, показали, що полтавці сприйняли реформу і не звернуть з обраного шляху. На цьому акцентує голова Полтавської обласної ради Олександр БІЛЕНЬКИЙ, з яким ведемо розмову. 

На центральному ринку в Полтаві звернув увагу на яблука від місцевого виробника. Якісь вони всі дрібнуваті цього року. Хоч коштують залежно від сорту 15, 20 і 25 гривень за кілограм. «А які ви хотіли побачити яблука, якщо свердловину пробурити дорого, а ставок, з якого поливаємо садок, висох. Пам’ятаєте ж, які були весна й літо», — невдоволено відповів продавець фруктів.

Ще б не пам’ятати. У селищах Рибці, Гожули, Щербані, на околиці Полтави у криницях води не стало, не те що в ставках. Стало шкода фермерів, які на благодатних полтавських ґрунтах недоотримують врожаї тільки тому, що вчасно не проконсультувалися з науковцями й не дізналися від них про важливість такого чинника підвищення врожайності, як полив. 

Нині влада активно форсує розвиток переробки в Україні. Не обходить цей пріоритет і галузі картоплярства. І виробники з цим згодні: справа потрібна. «Проте картоплярі — це зазвичай середні фермери, які не наважуються брати кредити під високі відсотки. У спільноті картоплярів України вистачає експатів-іноземців, які переїхали в Україну й тут працюють. Вони мають доступ до іноземних кредитів і можуть знайти інвесторів. Проте пояснюють своє зволікання невирішеністю земельного питання. Ніхто не хоче будувати завод на території, яку можуть у будь-який момент реприватизувати, відібрати тощо», — каже виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі Оксана Руженкова. 

Виробництво основних зернових культур стає дедалі менш вигідним через падіння світових цін з одночасним зростанням вартості всіх складових аграрного виробництва (техніка, добрива, насіння тощо). Натомість приваблива, велика і цілковито вільна інвестиційна ніша для вітчизняного аграрного бізнесу — експорт яловичини. Про це і багато іншого йшлося на міжнародному форумі Ukrainian Beef Congress, що відбувся нещодавно в Києві. 

Погодні умови цього року були складними, що не могло не позначитися на врожаї. Якими результатами можуть похвалитися аграрії? Про це в матеріалах наших кореспондентів.  

За доброю традицією, під час аграрних виставок в Україні відбуваються цікаві дискусії та обговорення актуальних проблем розвитку галузі. Так і нині, на виставці «Агрокомплекс-2017» у Києві Українська аграрна конфедерація презентувала результати дослідження, задля якого було зібрано та проаналізовано дані про господарську діяльність 8500 агровиробників за 2015 і 2016 роки. Метою дослідження було з’ясувати, кому віддати перевагу — малим чи великим сільгоспвиробникам. 

На думку фахівців аграрного ринку, бобові культури найбільш вигідні для вітчизняного виробника, але все ще перебувають у статусі нішевих, попри очевидні переваги.

Як розповіла заступник міністра аграрної політики України Ольга Трофімцева, в Україні близько півмільйона гектарів бобових, щоправда, з них три чверті — горох, на другому місці зі значним відривом — квасоля. Поки що мало уваги приділяється іншим перспективним культурам, як нут, боби маш тощо. 

Багато показників, закладених у щойно затвердженому проекті державного бюджету на наступний рік, викликають у сільгоспвиробників серйозні зауваження. Так, у зверненні, яке підписали недавно представники Всеукраїнської аграрної ради, Української аграрної конфедерації, Аграрного союзу України, Українського клубу аграрного бізнесу та Асоціації «Союз птахівників України», стверджується: скорочення обсягів бюджетної дотації на фінансову підтримку сільгосптоваровиробників удвічі порівняно з цим роком (2 млрд замість 4 млрд) невиправдане.

Чи вчасно цьогоріч орендарі розрахуються з орендодавцями? Яким розрахункам віддає перевагу більшість власників земельних паїв? Про це в матеріалах наших кореспондентів.  

Цей документ було розроблено на численні прохання аграрних асоціацій та галузевої підприємницької спільноти. Адже відтоді, як в Україні запрацювала система автоматичної реєстрації податкових накладних, наші сільгоспвиробники нарікали на труднощі, які у них виникли у зв’язку з роботою цієї системи.