6 вересня 2022 року розпочався контрнаступ Збройних сил України, внаслідок якого від російських загарбників було визволено майже всю тимчасово окуповану територію Харківської області та частину Донецької й Луганської.
8 вересня український прапор замайорів над Балаклією, 10 вересня було визволено Куп’янськ та Ізюм. 12 вересня українські війська зайшли на територію міста Святогірська на півночі Донецької області. Одночасно впродовж 11—13 вересня захисники України розпочали наступ на північному напрямку від Харкова, який завершився визволенням селища Козача Лопань та міста Вовчанськ і виходом на лінію міжнародно визнаного державного кордону між Україною та рф.

 Часто заходжу у фейсбуці на сторінки бойових бригад ЗСУ. Саме звідти можу почерпнути найсвіжішу інформацію, як воюють українські захисники та захисниці. Нещодавно, наприклад, натрапив на хронологію війни 25 опдбр.  Засмутила розповідь про роковини загибелі колишнього її комбата майора Віталія Бохонка, який під час важкого бою поблизу селища Зайцеве Бахмутського району Донецької області 25 липня 2022 року зазнав важкого поранення. 

 Цей колоритний чоловік геть не схожий на військового. Мобілізований до Збройних сил минулого літа лікар-травматолог має поміж речей аж три… гітари: маленьку укулеле, класичну акустичну й електричну. У вільні хвилини він розважає підлеглих жанровим розмаїттям, тримаючи себе в музичній формі. Адже до всіх своїх чеснот він ще гітарист-вокаліст львівської панк-рок-групи «Бетон».

 Харків — це місто­фортеця. Місто надії сотень тисяч його жителів, яких війна розкидала по всіх куточках України і за кордоном. Попри великі руйнування, яких зазнало в перші місяці війни і досі потерпає від ракетних обстрілів, воно бореться, творить, живе і працює. Харків’яни потроху повертаються у свої домівки, щоб відбудовувати їх і наповнювати життям, продовжувати навчання, відновлювати бізнес, реалізовувати творчі плани...

 Ще перед російсько-українською війною, пам’ятаю, робив репортаж з одного з військових заводів. Інженер-конструктор тоді демонстрував останні розробки підприємства, впровадження у виробництво яких сприяло б значному підсиленню можливостей крилатої машини. Тим паче, що аналогів деяким приладам на той час не було у світі. Однак у голосі інженера я не вловив радості чи захоплення. Бо, як пізніше виявилося, заводу бракувало коштів для завершення робіт. Чиновники різних рангів, до яких зверталося керівництво підприємства, погоджувалися, що їхні вироби дуже потрібні, але...

 ЗСУ показали всім арміям світу, як потрібно воювати у ХХІ столітті, ризикуючи та експериментуючи з речами, про які вони раніше не знали. «Шкодую, — заявив на одному із заходів з модернізації британської армії пан Воллес, — про ті обставини, за яких це відбулося. Але це показало, як потрібно діяти у ХХІ столітті на новому полі бою».

 До знайомої приїхав із фронту у відпустку онук. Я знав, що він воює снайпером з початку широкомасштабної війни, але що нині вже дослужився до старшого сержанта, командира відділення, був двічі  поранений, навіть не здогадувався. Тому захотів одразу задовольнити свою цікавість, наскільки дозволяла військова таємниця. 

 Днями у Вінниці відкрито другий в Україні Центр ветеранського розвитку. Базою для нього став Вінницький національний технічний університет. Тут готуватимуть помічників ветерана й загалом допомагатимуть захисникам і захисницям на шляху переходу від військової кар’єри до цивільного життя зокрема через здобуття нових професійних навичок. Як облаштовано цей навчальний майданчик, хто хоче стати помічником ветерана та як працюватимуть конкурсні комісії з добору кандидатів у цей ініційований Мінветеранів пілотний проєкт, розповідаємо в матеріалі.

 Літня наступальна операція Сил оборони України триває. Українські військові в тяжких боях визволяють нашу землю. Про те, які напрямки найгарячіші, чи вплинув на наш наступ підрив росіянами Каховської ГЕС, яка західна зброя найефективніша і яких зразків ще бракує ЗСУ для ефективнішого визволення території України, а також чого очікувати від перекидання ПВК «вагнер» на територію білорусі, Укрінформ поговорив із заступником начальника Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних сил України бригадним генераломКОлексієм ГРОМОВИМ.

 Що далі від війни, то більше не тільки фальшивих патріотів, а й токсичних ідіотів. Даруйте за різкість, однак як ще назвати окремих диванних «військових аналітиків», які розчаровано пирхають і поширюють песимізм щодо ходу контрнаступальних операцій Сил оборони України? Певен, якби за­океанський політолог з Гарварду бодай на кілька годин опинився в епіцентрі всього того, що відбувається на лінії вогню на півдні та сході, він ніколи не написав би свій переповнений скепсисом прогноз про темпи визволення загарбаної рашистами території нашої держави.