Сама Оксана Чорна добре пам’ятає те, що їй довелося пережити.
«Я спробувала повернутися до цивільного життя 2017 року. Демобілізувалася, почала працювати в академії наук, але так і не змогла перейти на цивільне життя. Це справді важко: ти рятуєш людей, вивозиш поранених, а потім… паперова робота. Вирішила, що маю щось змінити», — каже наша героїня.

 Андрій зустрічає нас на світанку. Полігон розкинувся безмежним степом, осяяний золотим розливом вранішнього сонця, виблискує памороззю трави. Відчуття, немов опинилися в казці…
Але казка ця швидко закінчується, коли з гуркотом під’їжджає велетенська машина, військові встановлюють приладдя на ствол, підставляють ящик з-під снарядів та по черзі починають вдивлятись у прилад, вигукуючи команди екіпажу. Після того як вправу завершено, танк здійснює кілька пострілів. Андрій увесь час командує процесом.

 «Платон» за освітою мирний філософ, однак уже тривалий час захищає Україну зі зброєю в руках. Нині він згадує, як потрапив до війська, чим відрізняються бої під Покровськом від боїв біля Бахмута і яку тваринку хоче завести після закінчення війни.

 Під час сучасної агресивної війни росії проти України бої в населених пунктах надзвичайно складні, адже корективи вносять авіаційні бомбардування, масовані артобстріли, а також повітряні й меншою мірою наземні дрони. Бути готовим до бою в таких обставинах можна лише після багатоетапного навчання, яке передбачає поєднання різних складових та модулів, комбінування й компонування яких дасть змогу бійцеві обрати правильну тактику дій у конкретній тактичній ситуації. 

 Ця новітня техніка вже дуже добре зарекомендувала себе на полі бою. Понад те, за точністю та маневреністю чогось схожого серед мінометів нині годі шукати. Про переваги й технічні характеристики, а також бойові виїзди і завдання Rak розповіли командири екіпажів цих мінометів.
Зустрічаємося із хлопцями на замаскованих позиціях під час бойового чергування. Міномети загнані в капоніри, накриті сіткою і зливаються з гущавиною лісу, але готові у будь-який момент виїхати на виконання бойового завдання.

 Їй 32 роки, вона пілот FPV-дрона, а до лав Сил оборони потрапила дуже креативно: каже, що мобілізувалася через Tinder — додаток для знайомств. Про мотивацію захисниці України служити, мрії після перемоги, специфіку служби в аеророзвідці та чимало іншого розповідає вона сама.

 «Шикуйсь! Рівняйсь! Струнко!» Ці команди нині чують не лише військові. На два дні вони стали основними для понад пів сотні чоловіків і жінок, які наважилися взяти участь в інтенсиві з базової загальновійськової підготовки для цивільних осіб «Початок твого шляху». Його організувало командування 46 окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України з ініціативи фахівців позаштатної рекрутингової групи. З кількох сотень заявок вони відібрали найоптимальніших кандидатів різного віку й різних професій.

 У вітальному слові глава держави звернувся до всіх, завдяки кому є Україна, а ми впевнено стоїмо тут, на своїй землі під своїми прапорами. Привітав усіх незламних та хоробрих людей великої відваги, які роблять велику справу, захищаючи Україну.

1 жовтня, на Покрову Пресвятої Богородиці, відзначаємо День захисників і захисниць України

Майор Артур Олефіренко пройшов шлях від механіка-водія до командира танкового батальйону.  На початку широкомасштабного вторгнення захищав Чернігів. А після того воював майже на всіх ділянках фронту.