Українська армія кілька разів за свою історію намагалася перейти на службу за контрактом. Одну з таких програм було напрацьовано у 2007—2008 роках. Тоді термін переходу встановили з 2008 до 2010 року. Через обмежене фінансування наміри реалізувати не вдалося. Потім програму оновили і визначили роком її завершення 2015-й. Недофінансування знову завадило. І лише після початку воєнного конфлікту на сході держави до питання військової служби за контрактом поставилися серйозно. Сьогодні Міноборони визначило одне з першочергових завдань — 70% загальної кількості рядового і сержантського складу мають становити контрактники. 

Від підготовки солдатів залежить ефективність дій усіх воєнізованих підрозділів. Адже саме завдяки високому рівню підготовки вони виконують завдання якісно, тим самим підвищуючи обороноздатність нашої країни. Тому в Україні впровадили пілотний проект, по завершенні якого створено роту оперативного призначення за стандартами НАТО. У межах реформування Нацгвардії бійців навчали за новими статутами. «Урядовий кур’єр» дізнався, якими саме були ці новації. 

Попри стрімкий розвиток цивілізації і глобальні наукові досягнення, воєн та збройних конфліктів на земній кулі, на жаль, не поменшало. Щоразу до участі в них втягується дедалі більше країн.

На пам’яті зовсім свіжі трагічні події за кордоном — у Парижі (осінь 2015-го) та Брюсселі (березень 2016 року). В Україні власна масштабна біда із трагічними наслідками. За кожним випадком — скалічена душа не лише бійця, а його близьких. Загалом зроблено нібито чимало для психологічної реабілітації воїнів. Однак лише розмов із психологом замало. Ті, хто зумів подолати власну трагедію, схиляються до думки, що бажання перебороти біду має йти від людини. У кожної особистості є власний рецепт і бачення того, як це зробити. 

Тільки луганчанин знає, що до Щастя 19 кілометрів, а між «Україною» та «Росією» — одна трамвайна зупинка. То жарти мирного життя, коли міський кінотеатр і супермаркет мали такі гучні імена. Тепер стелу біля знаменитого мосту, де відбуваються обміни полоненими, зрешечено осколками снарядів і кулями; лінія розмежування проходить по річці Сіверський Донець, а супротивника можна бачити неозброєним оком. Саме в Щасті тепер місце постійної дислокації добровольчого батальйону патрульної служби поліції особливого призначення«Луганськ-1». Це єдиний підрозділ правоохоронців, який несе службу на «нульовці» в зоні АТО — майже пліч-о-пліч з військовими.

Упродовж останніх двох років статус учасника антитерористичної операції вже отримали понад 200 тисяч патріотів, які захищали Україну від сепаратистів і їхніх російських посіпак. І коли ці мужні люди повертаються додому, їм дуже потрібна допомога: медична, психологічна, соціальна, правова, фінансова. Держава, звісно, допомагає їм чим може. Проте на часі чергова демобілізація, тож кількість людей, які потребуватимуть підтримки, збільшиться. Тому державі в цьому питанні вирішили допомогти представники громадських об’єднань, соціально відповідального бізнесу та волонтери.

За ініціативи Всеукраїнського об’єднання учасників АТО «Українці — разом!» за підтримки Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО й вітчизняного бізнесу стартувала програма соціально-правового забезпечення учасників бойових дій, презентована як «Соціальна картка учасників АТО». 

Із чим передовсім асоціюється армія, то це вишкіл і залізний порядок, витримка і організованість. Щойно у військовослужбовців ці поняття починають шкутильгати, вважай, біди не уникнути. Так, за минулий рік у Збройних силах через небойові ситуації 126 бійців зазнали каліцтва чи навіть загинули. Із них 66 — у зоні АТО. Для порівняння: у 2014 році за порушення дисципліни в армії покарано 701 особу, а в 2015-му — 9 тисяч. 

За даними прикордонної служби, через всі діючі КПВВ з початку 2106 року лінію розмежування перетнуло понад півтора мільйона людей. А щодоби її долають два десятки тисяч цивільних громадян. Контрольний пункт пропуску «Золоте» за пропускною спроможністю третій на всій лінії розмежування після «Зайцевого» та «Новотроїцького». Вивчивши деталі всіх проблем, які виникали на КПВВ у Донецькій області, розроблено проект, який мав якнайкраще задовольнити попит цивільного населення. Планувалося, що коридором Стаханов — Первомайськ — Золоте — Гірське — Лисичанськ проходитимуть і проїжджатимуть щодня приблизно п’ять тисяч людей й 1,5 тисячі автомобілів. 

Швидко, однак болісно викарбовував собі історію час. Національній гвардії України вже виповнилося два роки. У Києві причетні до створення «оплоту захисту українців» посадовці дали старт урочистим заходам. Був серед них і Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Спершу він вручив нагородний кортик командувачеві Національної гвардії генерал-лейтенантові Юрію Аллерову за вагомий особистий внесок у зміцнення законності й правопорядку. Ще восьмеро військовослужбовців Національної гвардії отримали з рук глави уряду відзнаки за зразкове виконання службових обов’язків, ініціативу та високий професіоналізм. 

Андрій Юркевич свій земний шлях розпочав на Великдень. Кажуть, людина, народжена в день такого великого свята, благословенну, гідну слави долю матиме. Підприємець, була в нього гривня й до гривні, здавалося б, радій життю та насолоджуйся. Але коли з’явилася інформація про перших убитих і поранених на столичному Майдані, Андрій помчав з Тернополя до Києва й опинився у вирі трагічних подій. Потім про все оповів у книжці спогадів «Моя Революція». Ще лунав реквієм за воїнами Небесної Сотні, а на українську землю вже вдерся російський окупант та агресор. Андрій Юркевич не міг не стати на захист України, пішов добровольцем у батальйон «Айдар». Завжди зі світлою усмішкою на обличчі. Він і поліг сонячного вересневого дня 2014 року біля Веселої Гори, що на Луганщині. Йому минав лише 33-й рік. Андрій першим з тернополян загинув на буремному сході країни. Йому й справді доля вготувала дорогу, гідну слави героя. 

Відвідини Харківського конструкторського бюро з машинобудування ім. О. Морозова дали підстави Президентові Петру Порошенко констатувати незворотне та серйозне відродження «Укроборонпрому». На цьому підприємстві глава держави побував у межах своєї робочої поїздки до області. Його керівництву та колективу Президент спрямував такі слова: «Ми продемонстрували, що Україна починає відроджуватись, і це відбувається не лише на підприємствах оборонпрому. Впевнений в тому, що зусилля, які зараз докладають представники Міноборони, Генерального штабу, представники оборонпрому, уряду, вже у 2016 році сприятимуть відчутному зростанню рівня обороноздатності держави».