У видавництві «Укрмедкнига» Тернопільського національного медичного університету імені Івана Горбачевського побачила світ книжка заслуженого журналіста України, власного кореспондента газети «Урядовий кур’єр» Миколи Шота «Життємір». Знаю автора особисто й не з обов’язку прочитав його нову книжку. 

Однією з головних загроз для України в Чорному морі після окупації РФ Криму чимало експертів вважають гіпотетичний варіант блокади росіянами не лише наших великих торгових портів, а й взагалі безпечних нині проходів комерційних суден до них, насамперед до портів великої Одеси — Чорноморського, Південного та Одеського, а також Миколаївського. Через них сьогодні проходить більш як половина всього українського експорту.

До 30-річчя Незалежності України обласна універсальна наукова бібліотека разом з обласною організацією Національної спілки письменників України ініціювали поетичний відеомарафон, який тривав 30 днів, і кожен з них було присвячено одному з місцевих авторів. У такий спосіб поставили за мету популяризувати творчість літераторів Тернопільщини й відзначити ювілей держави.

«Поети не вертаються додому, та для свого народу не вмирають», — написав колись тернополянин Борис Демків. Цього літа йому мало б виповнитися 85 років, але вже 20 з них він у вічності. І для свого народу, як і передбачав, він не помер. Його пам’ятають, знають і читають. До цієї дати у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відкрили виставку «З любов’ю та болем залишаю для вас…»  

Перший том цього унікального, як показав час, літопису видатних особистостей нашої країни, справжніх сподвижників держави, які своєю надзвичайною працьовитістю, мудрістю, талантом та енергією заслужили повагу співвітчизників, уперше побачив читача 2011 року. Завдяки колективу «Видавництво Логос Україна».

Вийшло друком фундаментальне літературне дослідження голови Українського фонду культури Олександра Бакуменка «Захисник Чернечої гори», присвячене пам’яті перших захисників Київщини від нацистської навали 1941 року. Головний герой подій, про які йдеться у книжці, батько автора — поет, прозаїк, перекладач 1950-х років Данило Бакуменко.

Продовження антології, яке вийшло у видавництві «Либідь» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», називається «Гумористика «Мітли» і «Комара/Їжака». Упорядкування, написання передмов до всієї когорти книжок і до кожного тому здійснив видатний літературознавець, майстер слова академік НАН України, Герой України Іван Дзюба.

Нині, в епоху інформаційних технологій, важко когось здивувати виходом у світ нової книжки. Однак літературознавець, професор Черкаського національного університету Володимир Поліщук таки здивував. Його щойно видана «Літературна енциклопедія Черкащини» зібрала унікальний досвід і знання людини, яка кілька десятиліть досліджувала літературне краєзнавство.

«Розслабившись від пляшки пива після сильного похмілля, майор батальйону «Спарта» дістав мобільник і підкріплював свою розповідь про бої знімками живих сепаратистів, мертвих українців та руїн донецького аеропорту. На одній з фотографій на передньому плані Шелехов зафіксував немолодого солдата — мертве обличчя спотворювала гримаса болю, рот був неприродно відкритий, а просто посеред лоба виднілася дірка. «Поранений був. Хрипів до… — ось ми йому кулю просто в лоб і всадили. Заткнувся відразу».

На початку 1990-х, коли укладали договір про співпрацю між Сумською обласною письменницькою організацією та видавництвом «Мрія» насамперед на видання альманаху «Слобожанщина», ні очільник сумських майстрів пера Олексій Столбін (світлої пам’яті), ні директор поліграфічного підприємства Володимир Лобов, який і нині очолює працелюбний колектив, навряд чи могли передбачити подальшу долю такої співпраці. Адже майже за три десятиріччя прошуміли грози, які могли перекреслити всі надії й сподівання. Але маю величезне задоволення і письменницьку втіху, що із 25 випусків причетний до останніх 20 як упорядник та член редколегії. Та й у перших його числах надруковано мої рядки, тож альманах став творчою долею.