Територія слова
-
«Однопланетяни» й «хатня творча оборона»
Чому «Телепланетяни» і чому всі ми, учасники презентації, їхні «друзі»? «І назва, і вся книжка є черговою спробою вкотре привернути увагу до дуже гострої і нагальної проблеми: Україна дуже потерпає не тільки від умов відкритого неба, а ще й від відкритого навстіж для агресивної пропаганди рф вітчизняного інформаційного простору. Масоване і свідоме поширення відвертої антиукраїнської брехні, фейків та інсинуацій призвело до великої кількості потерпілих: це ті ж «телепланетяни», які вірять кремлівській пропаганді із «ящика» та інших ЗМІ й живуть у викривленій дійсності».
-
Кольорова Україна
Як за допомогою олівця чи фарби пізнати Україну, показати власне бачення миру? Ще шість років тому Єлизавета Глибченко, яка живе у Фінляндії, створила студентський художній проєкт Color Up Peace («Розмалюй мир»). Люди з усього світу ділилися світлинами, які символізують мир, а Ліза перетворювала їх на розмальовки. Туристично-інформаційний центр Тернополя вирішив ідею Єлизавети втілити в іншому вимірі, а саме запропонував дівчині на основі фото історичних, культурних та архітектурних принад рідного міста підготувати книжку-розмальовку.
-
Потужний творчий контрудар
Хочеш крові?
То в нашому слові
України порада така:
Пропади, душогубе!
До крові
Прікусі своєго язика!..
-
У новому форматі
Нинішній рік остаточно завершив період кардинальних змін у закладах культури Тячівського району Закарпаття. Тепер публічна бібліотека міста Тячів — це реформована районна книгозбірня, яка стала міським комунальним закладом. Кореспондент «Урядового кур’єра» завітав сюди і подивився, як вона працює в нових умовах і за новими принципами.
-
Письменниця Людмила Охріменко: «Якщо людина в однострої, повинна приділити їй якнайбільшу увагу»
Людмила Охріменко народилася в козацькому краї, але тривалий час жила у Криму, потім переїхала до Харкова. 2014 рік змінив життя України та її особисте. Зайнялася волонтерством і активною літературною працею. Жіночі романи авторства пані Людмили легко знаходили читача. Але згодом взялася за написання творів на воєнну тематику. Торік саме в цій номінації міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» її роман «Оскар» визнали найкращим. Щоб більше дізнатися про життя і творчий шлях письменниці, запросили Людмилу ОХРІМЕНКО до розмови.
-
Рукописи не горять? Але гинуть їхні автори
До початку лютневого збройного вторгнення рф в Україну в Донецькій області по цей бік лінії розмежування жило 1 мільйон 670 тисяч людей. До середини липня там залишилося трохи більш як 300 тисяч. З огляду на збільшення загрози через тривалі обстріли і наближення бойових дій звідти евакуювали майже 80% місцевих жителів.
Масштаби і драматизм вимушеного виїзду великої кількості людей, погодьтеся, вражають. Особливо якщо згадати надзвичайно складні й навіть трагічні умови, в яких це відбувалося. -
А в Рівному — книжкове королівство
10 травня 1933-го. На Оперній площі в Берліні розгоряється багаття з понад 20 тисяч книжок, які звезли сюди студенти націонал-соціалісти. Серед них твори всесвітньо відомих німецьких авторів Генріха Манна, Ериха-Марії Ремарка, Генріха Гейне. Це відбувалося тоді у всій Німеччині: в університетських містах палили книжки авторів, які не відповідали ідеологічним уявленням нацистів.
-
Гумор як зброя масового опору
Опублікувавши роботи Асоціації карикатуристів Одеси, сатиричний тижневик вшановує наших митців, які продовжують роботу, незважаючи на російське вторгнення. Майже 40 художників узяли участь у конкурсі малюнків «Російський військовий корабель, йди на…» у Facebook. Кошти, зібрані від продажу оригіналів, буде передано Збройним силам України і територіальній обороні Одеси, уточнює Charlie Hebdo у статті.
-
Краса і слово рятують
Війна — це і фронт культурний, мистецький. На це зважили в Тернополі. Адже, на переконання міського очільника Сергія Надала, в обласному центрі багато людей, які хочуть допомагати в посиленні такого фронту для боротьби з російським окупантом. І на початку квітня в місті репрезентували гуманітарно-освітній проєкт «Українці допомагають українцям». Узялися об’єднати митців, які прагнуть долучатися до творчих ініціатив, координувати спільні зусилля.
-
…Вперед ведуть любов і гнів
«Мій край клекоче у пожарі… Чи ж можу буть байдужим я?!»
Рядки з вірша Володимира Сосюри, створеного під час лихоліття Другої світової війни, поза сумнівом, залишаються дуже своєчасними й нині. І були такими і вчора, й позавчора, й загалом уже майже вісім років. Знову актуальні й інші поезії, які написав класик української літератури в роки війни.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2021
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ