Того дня в Сумській обласній універсальній науковій бібліотеці було людно. На регіональний форум «Любов до книги нас єднає» зібралися численні шанувальники друкованого слова не лише Сум, а й майже десятка об’єднаних територіальних громад краю: Садівської, Степанівської, Миколаївської, Бездрицької, Ворожбянської, Буринської та інших. Адже читання — улюблене заняття тисяч, з-поміж яких студенти й учні, освітяни і представники творчої інтелігенції, селяни і городяни, не кажу про бібліотекарів, які завжди були і залишаються єднальною ланкою між письменниками й читачами. 

 За вагомий особистий внесок у розвиток літератури, мистецтва, освіти, науки, культури Рівненщини просвітянської премії імені Григорія Чубая цього року удостоєно натхненника і першого директора музейного комплексу «Пересопниця» Миколу Федоришина. Нині він завідувач літературного музею Уласа Самчука в Рівному. Саме тут 20 лютого, в день народження Волинського Гомера, премію йому вручила заступниця голови обласного об’єднання «Просвіти» Катерина Сичик.

 Володимир Стадниченко, розповідає директор публічної бібліотеки заслужений працівник культури України Микола Булда, видав два томи робіт, присвячених 300-річчю Григорія Сковороди. Працював над третім. Не завершив — життя обірвалося. Його роботи закликають до духовного піднесення народу на основі впровадження в життя ідей філософа європейського рівня. Чорнухи він вважав центром, де мають показувати приклад такої роботи. Цьому сприяв.

 Віктор Терен належить до письменників — представників старшого покоління, які дебютували в літературі ще в 1960-ті. За цей час він видав поетичні та прозові книжки, які гідно оцінили читачі, професійні критики, удостоєні різних літературних премій, зокрема імені Лесі Українки.
Останніми роками письменник працює як прозаїк. 2020 року столичне видавництво «Дніпро» випустило чималий том «Рівняння Бога і тріснуті окуляри», у який ввійшли роман «Ворожіння на ягнятку», повісті, новели і оповідання, а нещодавно — книжку «Верес росте на камінні» із майже двох десятків оповідань і новел.

 Частенько зустрічаю в Рівному сімейство Голубєвих: тато, мама і трійко усміхнених дівчаток. Тато Віталій Голубєв — засновник Всеукраїнського конкурсу «Я — журналіст!», медіатренер, секретар Національної спілки журналістів України. Мама Юлія Новак-Голубєва за освітою філософ та релігієзнавець. Двійнятам Віталіні та Олександрі по п’ять із половиною, Іванці чотири роки.

 В Ужгороді презентували другий том «Педагогічної освіти Закарпаття». Представили книжку в межах одинадцятого «Книга-Фесту», який триває у форматі книжкового марафону. На заході побував кореспондент «Урядового кур’єра». 
Фундаментальна робота і колективний здобуток науковців Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти ставить на перше місце в розвитку суспільства і підносить особистість освітянина — педагога, вчителя. Йому віддано шану та зроблено такі узагальнення, які неможливо спростувати.

 Письменник та журналіст із Латвії Імантс ЛІЄПІНЬШ приїздить в Україну із 2006 року. Нещодавно він упорядкував першу книжку про історію України латиською мовою і попри війну буває в нашій країні й розповідає про неї світові правду.
В інтерв’ю Укрінформу латвійський журналіст розповів, як Латвія зміцнює свою безпеку на кордонах з росією та білоруссю, протидіє впливу рф та підтримує Україну.

 «Велика буває користь від учення книжного», — вважав автор відомої «Повісті минулих літ» Нестор Літописець. Схоже, цей вислів міг би стати доречним епіграфом для навчального посібника авторства сучасних науковців і наших колег Юлії та Юрія Нестеряків «Від Майдану до Майдану. Новітня історія української журналістики», що побачив світ у видавничому центрі «Академія».

 Чарівний черкаський край споконвіку спонукає до творчості. Про ці землі йдеться в «Повісті минулих літ» і «Поученні» Володимира Мономаха, «Слові о полку Ігоревім». Ще із XII століття на Канівщині творив молитви й роздуми Клим Смолятич. У Кавраї на Золотоніщині плекав «Сад божественних пісень» Григорій Сковорода, писав «Енеїду» Іван Котляревський. Саме про ці та інші літературні віхи розмовляємо з головою обласної письменницької організації, якій виповнюється 50 років, літературознавцем, професором Черкаського національного університету Володимиром Поліщуком.

 Народному журналові «Перець», який заснував батько українського гумору Остап Вишня, у грудні виповнюється 100 років. Тож із цієї нагоди в обласному краєзнавчому музеї відбулася зустріч з рівненськими гумористами. Не на часі, скажете? «Ще й як на часі!» — переконують сатирики. Бо у воєнні лихоліття українцям завжди допомагав здобувати перемогу гумор.