Одна з важливих складових інтеграції людей з інвалідністю в суспільство — їхня професійна реабілітація. Психологи кажуть: коли людина почувається потрібною, її здібності й досвід затребувані — це добре.
Як переконує досвід практичної діяльності, громадянам з інвалідністю складно на рівних конкурувати на ринку праці, надто в сучасних економічних умовах, коли підвищуються вимоги до загального фізичного й інтелектуального стану працівників. Тому професійна реабілітація осіб з інвалідністю стала однією з найважливіших проблем суспільства.

Статистика стверджує: на запитання про найгострішу проблему в цивільному житті більшість учасників бойових дій на сході України, які живуть на Сумщині, називають те, що немає повноцінної й гідно оплачуваної роботи. Це справді так, адже ситуація на ринку праці в області доволі  напружена.

Склалося так, що географічно найближча до нас зарубіжна країна стала для вітчизняних трудових мігрантів найбільшим ринком праці. У Польщу нині в пошуках хорошої роботи та кращої долі їдуть і молодь, і люди старшого віку.

«Урядовий кур’єр» вирішив провести власне дослідження, чим же так вабить польський ринок праці пересічних українців та які негативи трудового фронту цієї країни очікують наших трудових мігрантів. 

Половину дня кожен працездатний українець перебуває у полі дії законодавства про працю. Мабуть, це більше, ніж батько проводить часу з дітьми. Проте сказати, що кожен, буде неправильно. Наприклад, за даними статистики, у Вінницькій області налічується 720 тисяч працездатних осіб, а офіційно працює лише 320 тисяч.

Військовому пенсіонерові, інвалідові другої групи Вікторові Балакчі вдома не сидиться. Знайшов два роки тому роботу за фахом зварника на одному з підприємств Черкас. Ремонтував разом з іншими працівниками кузови автобусів. Однак через деякий час умови роботи з волі роботодавця змінилися. Це й змусило пенсіонера шукати правди.

Аналіз трудових ресурсів області за 2018 рік показав, що більшу частину економічно активного населення становить так звана група ризику — її представники ніде не обліковані і не отримують жодних доходів офіційно. Які виклики через ці дані постають перед владою та роботодавцями?

Сергієві Ц. 26 років. Попри молодий вік, устиг багато побачити і пережити.   Насамперед брав участь у бойових діях у зоні АТО, проходячи службу на посаді фельдшера. Що це означає, зайве пояснювати. Адже десятки чи й сотні побратимів вчасно одержали від нього медичну допомогу, завдяки якій не тільки зберегли здоров’я, а й життя.

Від початку року в усіх центрах зайнятості України запрацював новий для суспільства інститут кар’єрних радників. Утім, на Рівненщині вже мають досвід у цій актуальній справі та охоче діляться ним

Професійний моніторинг ринку праці в реальному секторі економіки проводять фахівці служби зайнятості на Рівненщині. Вони їдуть до роботодавців. Такі десанти вже побували на провідних підприємствах кожного району

Докорінні зміни в науково-технічному розвитку та шалений прорив у науково-технічному прогресі системно змінюють сучасну економіку і все господарське життя. Фактично під впливом науково-технічного прогресу починає формуватися віртуально-інтелектуальна економіка (ВІЕ), яка характеризується трьома основними ознаками: віртуалізацією господарської діяльності, пов’язаною зі зникненням або істотним послабленням обмежувального впливу простору й часу; нарощуванням загальної інтелектуалізації господарської діяльності, суть якої полягає у збільшенні питомої ваги переважно інтелектуальних сфер господарювання в загальному обсязі галузей господарювання; зростанням інтелектуалізації здебільшого не інтелектуальних галузей господарювання