Було свого часу таке гасло від Товариства порятунку на воді: «Порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих». Мовляв, вчіться плавати, не лізьте у воду напідпитку, не хапайте у воді один одного навіть жартома… Загалом правильне гасло. Але погано, коли намагаються перекласти на самого громадянина відповідальність за все, що з ним відбувається у будь-якій сфері життя.  

До різних проблемних питань, якими опікується міська влада Сум, віднедавна додалася ще одне.

Днями на оперативну нараду завітала обурена сумчанка і зажадала від міського голови та його команди припинити неподобства у маршрутках: заборонити водіям їздити в… трусах (нехай і спортивних). Адже з настанням спеки вони відверто розперезалися: часто складається враження, що той чи той водій сів за кермо відразу після сну в ліжку, не потурбувавшись про свій зовнішній вигляд. І якщо водії почуваються більш-менш комфортно, то пасажири навпаки: ніяковіють, відводять погляди від напівоголених хлопців і чоловіків, вважаючи таку ситуацію принизливою для себе. Дехто з чиновників сприйняв такий закид з гумором. Мовляв, пасажирам, а надто жінкам, не варто задивлятися на водіїв, а краще перевести погляд у вікно. 

Мовне питання дуже делікатне і потребує зважених підходів. Щось на зразок нейрохірургії, а не рубання березових дров. У нормальних державах уся політика вважається тонкою справою.

Нашим політикам не завадило б повчитися цього мистецтва у західних колег. У першій половині 1990-х мені доводилося контактувати з німецьким професором Арведом Дерінгером. Він частенько прилітав консультувати Антимонопольний комітет України. 

Як відомо, більш ніж у половини киян немає гарячої води в домівках приблизно із середини квітня 2018-го. Мікрорайон Чоколівка Солом’янського району, де живу вже понад 20 років, на жаль, не виняток. І ніде не можна добитись інформації, що ж сталося, хто винен і  коли це неподобство скінчиться. А надто з огляду на те, що боргів за комунальні послуги в мене немає

«Треба боятися не великих витрат, а малих доходів», — відома фраза першого доларового мільярдера Джона Рокфеллера. Згадала про неї днями, коли випала нагода поспілкуватися з його цілеспрямованими співвітчизниками — ні, не в Америці, — у мальовничому куточку Рівненщини, що цілком відповідає своїй назві «Країна мрій». Четвертий рік саме тут проводить відпустку команда американських волонтерів, які представляють громадську організацію «Східноєвропейська молодіжна місія». Ці люди витрачають особисті кошти на перельоти й видання чудової літератури українською, щоб донести нашим дітлахам: світ тримається на одвічних християнських цінностях — вірі, надії та любові. І нам, якщо будемо єдині в своєму прагненні, цілком під силу зробити його кращим, добрішим, милосерднішим. Здається, американці просто-таки прикипіли й до цього оздоровчого закладу, і до наших дітей, з якими пов’язують успішне завтра України. І разом моляться за мир…

Люди в балаклавах, у польовій формі, без розпізнавальних знаків, у повному озброєнні вриваються у торговельні, оздоровчі центри, підприємницькі офіси за чиєюсь командою, щось там шукають, когось виводять, когось доганяють. Погоні стали буденною справою. Тим часом у дворах і на вулицях стріляють у людей, розриваються гранати, злітають у повітря чи палають автомобілі. Усі ці провокаційно-терористичні події можна спостерігати ледь не щоденно в телеефірі. Повідомлень про розкриття злочинів катма. Якщо ж когось і зловили, то згодом усе-таки випустять

Ішов нещодавно вулицею Євгена Сверстюка (колишня Марини Раскової) в Києві. Там, де ще зовсім недавно був завод «Галактон», побудований 1961 року й відомий киянам як Київський міський молочний завод №2, тепер височіють хмарочоси. Від підприємства не залишилося навіть труби. А шкода: після реконструкції 1985-го «Галактон» переробляв за добу 600 тонн молока. Тут працювало (після об’єднання з компанією «Данон») майже 600 осіб, які були забезпечені стабільною та добре оплачуваною роботою

Останні кілька років у Полтаві спостерігається покрівельний бум — шиферні покрівлі замінюють на металочерепицю. Земляки хочуть убезпечитися від небувалих буревіїв, граду, що деінде дірявлять шиферні покрівлі й вибивають скло у вікнах будинків. Тільки на нашій вулиці за цей час дахи замінили на десятках будинків

У середині червня цього року Прем’єр-міністр Володимир Гройсман оголосив масштабну боротьбу контрабанді лісу. Саме тоді глава українського уряду озвучив головні схеми злочинців і дав слово, що вони найближчим часом будуть зламані. А вже за два тижні Верховна Рада України нарешті спромоглася ухвалити дуже важливий законопроект №5495 про збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів. Адже мораторій на вивезення лісу-кругляка, який в нашій країні діє вже кілька років поспіль і за який нас критикує євроспільнота, можна успішно обходити. І ніхто за це жодного покарання ще не отримав

Одного дня року, який вже стояв на порозі гібридної війни і такого самого миру, сталося ось що. До обласного осередку Національної спілки письменників України зателефонував відомий у Донецьку діяч організації ветеранів. Він головно обурювався тим, що ми відмовилися підтримувати висунуту нею на здобуття літературної премії кандидатуру самодіяльного поета — ветерана праці