Більш як місяць тому на одній з конференцій, яку було присвячено розвитку стартапів в Україні, почув про шалений розвиток екологічного та «зеленого» туризму у, здавалося б, досить не туристському Савранському районі Одеської області. Туди, за словами чиновників облдержадміністрації, щороку приїжджають майже 17 тисяч туристів. Цифра, як бачимо, чималенька. Та й грошей туристи мають залишати тут чимало. Принаймні для невеликого району їх вистачить, щоб розв’язати чимало економічних та соціальних проблем

Слухаючи нарікання киян, що нема гарячої води, більшість українських містян лише дивуються балуваним жителям столиці. На відміну від міст-мільйонників, де теплоцентралі разом з гарячою водою виробляють електроенергію, що істотно здешевлює фактично побічний продукт — тепло, робота котелень виключно на потреби гарячого водопостачання робить його ціну золотою

І знову про тепло в домівках. Тепло, тепло, тепло… Хоч би скільки разів повторював це слово чи скільки і куди скарг написав, що у квартирі нема опалення, тепліше в ній не стає. Уже третій рік поспіль мешканці трикімнаток мого будинку борються за право не замерзати взимку. Їм Харківські теплові мережі, зокрема керівництво філії Слобідського району, обіцяють, присилають комісії і… справно виписують рахунки на оплату ненаданих послуг. Як, до речі, й мешканцям десятків і сотень житлових будинків. Ось і виходить, що доводиться сплачувати захмарні кошти як за холодні батареї, так і за спожиту в неймовірних масштабах електроенергію, бо без електрообігрівачів жоден кожух і шапка-вушанка з валянками не зарадять

Відомо, як важко в Україні знайти достойну роботу кваліфікованому фахівцеві. І річ не лише у тім, що підходящих вакансій мало — сам процес їх пошуку переповнений перешкодами. Дуже рідко вам одразу призначать співбесіду — у 99 відсотках випадків запропонують надіслати резюме

Минулих вихідних зателефонувала колега, яка мешкає в одному з районних центрів Сумщини. Відразу забідкалася: кілька днів тому захворів чоловік, а градусник, аби поміряти температуру, вийшов з ладу — відкололася ртутна частина. Звісно, не така вже й велика незручність, бо можна купити новий чи попросити в сусідів. Але йдеться про небезпеку, що таїть у собі ртуть, яку необхідно утилізувати

Даруйте, але реакція багатьох відомих і не дуже персон на драматичні події у Керченській протоці, м’яко кажучи, дивує. Так і хотілося того пізнього вечора саркастично сказати: «Доброго ранку!..» Бо хіба росіяни зробили щось принципово нове, аби всім нарешті «розвиднилося»? Щоправда, цього разу вони вже абсолютно не крилися і відверто та брутально застосували військові кораблі та зброю проти українців. Хоча й раніше було достатньо переконливих доказів, аби всі, хто ще мав бодай найменші сумніви, переконалися, що проти нас ополчився агресивний, підступний, цинічний і дуже жорстокий ворог. Той віроломний недруг, який довго рядився в личину «мижебратья» і водночас здійснив агресію у 2014-му, обравши найскладніший для нас, а для себе найсприятливіший період

За останні роки маємо силу-силенну підтверджень відомої істини, що найпершою жертвою війни стає правда. А ще пам’ять. Саме ці поняття постраждали ще задовго до початку бойових дій на Донбасі за участю російських зброї й боєприпасів, маргіналів-найманців і кадрових «іхтамнєт». Перш ніж жорстоко вбивати жителів України, недруги почали підло й цинічно вбивати правду. Зокрема і про події Другої світової війни. Старт цій печерній блюзнірській пропаганді ще вісім років тому дав правитель Кремля. Він враз забув про мільйони українців, які воювали задля спільної Перемоги на фронтах, про тих, хто наближав її в тилу, старих і малих, через чиї домівки двічі прокотився фронт: у 1941 та 1943—1944 роках

Уже третій рік поспіль 70-тисячна Сміла виявляється не готовою до холодів. І не тільки вона. Перелік міст, де в Україні люди потерпали від холодів, невеликий, але й він вражає. Приміром, через проблеми теплопостачання мерзли в Запоріжжі, Кривому Розі, Шепетівці, Первомайську

Нещодавно у маршрутці поступився місцем медсестрі нашої амбулаторії сімейної медицини. Вона дуже дякувала, а коли вже мала виходити, спитала, чи оформив я у когось із лікарів декларацію. І принагідно порадила поквапитися, тому що з нового року вони обслуговуватимуть тільки тих пацієнтів, які є в їхній базі даних. «Завтра ж і приходьте, — сказала. — Якщо до лікарів будуть черги, я з 8-ї на роботі, сама внесу вас у базу. Тільки принесіть свій паспорт і код»

Дуже прикро, що ті нечисленні особи, котрі представляють ідеологічний сектор державної діяльності й мають турбуватися про національну пам’ять, зав’язли в бюрократичній багнюці. Тим часом за сприяння північно-східного сусіда в нас трапляються зловмисні дії та підступи, що створюють прецеденти для непорозумінь і конфліктів у майбутньому, зокрема й у царині інституцій національної пам’яті