Прошу слова

  • Віктор ШПАК

    Народні традиції: і сміх і гріх

    Один із найбільш зворушливих моментів українського весілля — пов’язування жіночої хустки молодій. Цей обряд зазвичай супроводжує щемлива пісня «Горіла сосна, палала» з розповіддю про те, що коси дівочі йдуть «під білий вельон, під хустку». Доречно нагадати, що малозрозуміле нам нині слово походить від західноєвропейського «вуаль» — щось легке, повітряне. Натомість більш уживана у сучасній українській мові «фата» має арабське коріння та означає накидку, один з різновидів якої — звичайнісінький фартух

  • Павло КУЩ

    Їхній паровоз в глухий кут приповз

    Трохи дивну розвагу запропонували місцевим дітям на новорічні свята представники окупаційної адміністрації Донецька. На центральній площі Леніна неподалік головної ялинки облаштували щось на кшталт дитячого майданчика. Тут імітація міні-залізниці, якою невеличкі паровозики, кумедно похитуючись, колись прудко катали не одне покоління дітлахів. Це запропонували малюкам і тепер. Але з істотними змінами, бо техніка вийшла з ладу. Після того як малий машиніст і водночас пасажир вмощувався на сидінні, збоку чи позаду паровозика прилаштовувався дядько в куфайці і хекаючи пхав його рейками. А іноді попихачів було аж двоє

  • Олег ГРОМОВ

    Валютні послаблення на радість нам усім

    2019-й має стати роком значної лібералізації для всіх пересічних українців. По суті, цікавинок у цій царині багато. Принаймні для мене, адже вважаю себе частиною глобального фінансового світу. Тому й вирішив поділитися роздумами з читачами

  • Олександр КРЮЧКОВ

    Чого вчить стара притча

    Сидить орел на дереві, відпочиває. Маленький кролик побачив птаха й запитав: «А можна мені сидіти ось так і нічого не робити?» — «Звичайно, чом би й ні», — подивився зверхньо орел на кролика. Той тоді вмостився під деревом відпочивати. Раптом мимо пробігала лисиця: схопила кролика і з’їла

  • Роман КИРЕЙ

    Не нашкодь!

    У лікарів є дуже правильний принцип: «Не нашкодь». Це найдавніша формула медичної етики. Латиною це звучить як primun non nocere, а українською — передусім — не нашкодь. Для біо­етики він важливий, оскільки зачіпає сферу моральної відповідальності науковців, медпрацівників. Однак здається, принцип «Не нашкодь» давно переріс межі однієї галузі, де він життєво важливий, і став соціально значущим, тобто таким, що стосується всіх сфер суспільного життя. Оскільки ж воно останнім часом перебуває під тиском різноманітних реформаторських починань, так і хочеться на кожному кроці застерегти організаторів змін: подумай, перш ніж зробити той чи інший крок, не зроби гірше!

  • Володимир КОЛЮБАКІН

    Уроки Орди

    За традицією, вживаємо слово «орда» у суто негативному контексті — як безладне, свавільне й беззаконне юрмище. Насправді ж історія свідчить інакше: Золота Орда була першою у світі державою, яка жила за конституцією — це була славнозвісна Велика Яса Чингізхана

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Будьте людьми!

    Начебто доволі часу минуло відтоді, можна й щось забути, але ніяк не відіб’юся від картини: з одного боку, звичайної, а з іншого — яка й досі муляє пам’ять. А сталося це торік 24 листопада, коли Україна і весь світ вшановували жертв Голодомору

  • Вікторія ВЛАСЕНКО

    Мобільники в школах: заборонити не можна дозволити?

    Чи потрібен учневі мобільний телефон під час перебування в школі? Останнім часом ця дискусія дедалі частіше спалахує на педрадах, у закритих батьківських групах, соціальних мережах і ЗМІ. Адже проблема полягає в тому, що мобільник давно вже перестав бути засобом зв’язку між дитиною та батьками. Він радше перетворився на іграшку, яка відволікає дитину від занять, на шпаргалку, якою можна користуватися під час контрольних, а інколи, на жаль, і на одне зі знарядь булінгу, оскільки нерідко сцени цькування і знущань над своїми жертвами малолітні кривдники фіксують на камери мобільних телефонів, щоб потім хизуватися в соцмережах

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    Прощавайте, Гордійовичу!

    «Чув, що Гордійович помер? — спитав мене сусід. І почувши негативну відповідь, перехрестився й уточнив: — Учора. Сьогодні його ховатимуть. Йому було 88 років і два місяці. До нового 2019-го не дожив усього п’ять днів»

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Кір-убивця

    Стрічка новин вражає: у Рівненській центральній міській лікарні від ускладнень кору помер 49-річний чоловік. У Святвечір, 6 січня. Медики боролися за його життя з 24 грудня. Та марно: важка форма кору спричинила набряк головного мозку. Це другий випадок смерті від кору в Україні за кілька днів нового року. Перший трапився в Житомирі із дворічною дитиною. А 2018-го кір відправив на той світ аж 15 співвітчизників