Подія немісцевого значення: у центрі одного з сіл на Київщині місток обвалився. Багато років він надійно зв’язував минуле з майбутнім, а одного ранку стомлено впав. Дорога розірвалась, розпочалися проблеми не лише для місцевих жителів. За їхніми оцінками, гуркіт падаючого мосту — своєрідний сигнал неблагополуччя не від села до райцентру, а розвитку держави. Скажете, занадто?! Міркуймо разом.  

Якось, чекаючи доньку під дверима кабінету біології, де закінчувався урок у старшокласників, почула, як учителька зауважила: «Пам’ятайте: від кого тхне цигарками — на іспиті на добру оцінку не сподівайтеся!» «Правильний педагог!» — подумалося. Та учні запротестували: до чого тут, мовляв, куріння, коли мають оцінюватися знання? «Ви помиляєтеся! — заперечила педагог. — Головне, щоб вивчене у школі не було нагромадженням інформації, від якої жодної користі. Якщо учень на відмінно розповідає про шкідливість куріння, а за межами класу чадить цигаркою, то, погодьтеся, він не засвоїв матеріалу».  

Коли бракує свіжих оригінальних ідей, зазвичай згадують  надійні й випробувані часом способи заповнити суспільну порожнечу. Перший — знайти на горищі в старій бабусиній скрині облізлий солом’яний капелюшок з «павутинкою» і поширити  серед бомонду «мульку» про останній писк моди.  

Помітив, як загалом незаможного десятку племінниця вкладає в коробку щось таке на зразок весільного плаття. Білопінна копичка не корилася, тому жінка виклала її, щоб скласти краще. Точно весільне плаття! Але ж її доньці лише… Шість чи п’ять?

Я б так і «з’їхав з котушок», коли б племінниця не пояснила: «Випускний у дитсадку. Готуємося! До речі, 540 гривень виклала!» Спершу кивнувши на знак ясності, не втримався від поради: «Краще дитині щось смачненьке б, он уже полуниця…». Але молода жінка подивилася на мене, як на уламок старої епохи. Мовляв, дядечку, прокинься! Часи які! А я хочу бути, як усі. 

  Нещодавно в Черкаській облдержадміністрації відбулася нарада з питань реалізації соціальних ініціатив Президента  Віктора Януковича. Окрім віце-прем’єр-міністра — міністра соціальної політики Сергія Тігіпка, участь в обговоренні проблеми взяли представники місцевої влади. Однак почути на власні вуха, що ж сьогодні, на думку учасників наради, головне та які перешкоди стоять на шляху реалізації згаданих ініціатив багатьом представникам ЗМІ так і не довелося. Їх просто… виставили за двері.

Колеги інколи по-доброму «приколюються», називаючи мене «дитиною мегаполіса». Водночас натякаючи, що комфортно почуваюся тільки тоді, коли з крана за першим рухом руки біжить холодна чи гаряча вода, а приготування їжі зводиться до розігрівання її у мікрохвильовці. І, ніде правди діти, напевно, вони не помиляються.   

Недавно зустрів знайомого, який аж сяяв від радості. Той щойно придбав два квитки на концерт золотого голосу України Таїсії Повалій — для доньки і дружини. Хотів і сам піти, але фінанси не дозволяють: і так виклав зі своєї вчительської зарплати більш як тисячу гривень.

Однак згодом благородний намір мого знайомого тріснув по швах: за кілька днів організатори туру оголосили про скасування концерту в Сумах, оскільки не вдалося продати квитки. Вони коштували від 450 до 700 гривень, що для середньостатистичної слобожанської сім’ї  значна сума. 

Років з 30 тому як журналіст перевіряв листа-скаргу відомого краєзнавця з Конотопа Івана Лисого (світлої пам’яті). Писав ветеран про неподобства, що чинилися на полях тодішніх колгоспів і радгоспів району, — нехтування скіфськими курганами і городищами, якими рясно всіяна тамтешня місцевість. Безжально розорювали землю, хоч від цього не мали зиску. Запам’яталася цифра 0,11% — саме таку площу всієї ріллі займали кургани, і дедалі ближче діставалися плуги до самісінької серцевини давніх поховань.  

18 травня 1944 року за одну ніч з Криму було депортовано цілу націю. У числі її представників — 11-річний хлопчик Дилявер Еннанов. Мій батько.  

Тоді, коли в інших містах України захоплено милувалися тюльпановими виставками, у Чернігові журилися через понівечену красу: хтось холоднокровно вирізав квіти на клумбах у центрі міста. Вигадливо поєднані барви візерунків, створених розквітлими тюльпанами, нарцисами і крокусами, почорніли, адже на їх місці лишився тільки грунт. Такі вчинки невідомих зловмисників особливо прикрі тому, що постраждали улюблені місця відпочинку. На Алеї Героїв, яка тягнеться від прикметної для туристів Катерининської церкви до центральної Красної площі, людно і в свята, і в будні. Тут зустрічаються і обговорюють новини бабусі, дрімають у візках немовлята, бігає навколо фонтанів малеча, фотографуються гості міста. А та казка, яку створили на клумбах працівники «Зеленбуду», цього року була особливо яскравою. Та, на жаль, нетривалою.