Кілька днів тому зустрів знайомого, якого ледь упізнав. Завжди бадьорий і свіжий, він аж осунувся від блідості. Без зайвих розпитувань  пояснив,  що ледь не оддав Богу душу, бо отруївся …  грибами. Добре, що тільки дегустував. А якби з’їв більше, то кінець міг би бути й летальним. Тепер, сказав, на все життя зрікається такого делікатесу. 

У  Красному Лучі п’ять сотень жителів вийшли на мітинг та вимагали  довічного вироку міліціонеру, який з особливою жорстокістю вбив свою дружину. Злочин стався рік тому після святкування першого дня народження синочка. Чоловік, убивши матір своєї дитини, за даними слідства, холоднокровно вмився, написав записку, мовляв, ні про що не шкодує, взяв сина та поїхав в іншу область. По дорозі викинув однорічну дитину на узбіччя. Того підібрав випадковий свідок і таким чином урятував життя хлопчаку. 

У XXI столітті піддані королівства, якому близько півтора тисячоліття (я про Іспанію), навчилися поважати себе і короля, якому не дозволяють бути «голим», особливо тепер, коли в демократичній президентській Іспанії він, як у Великобританії, є особою суто представницькою, уособленням історичної традиції, поваги до неї, свого минулого і сьогодення. 

Холодним душем на голову стала чергова порція оприлюдненої соціологами інформації: українська нація пасе задніх щодо індексу щастя. Хто й коли ввів у широке користування цей показник, уже не важливо. Є навіть думка, що індекс вигаданий, аби ще принижувати вже і так принижених. Однак коли дивишся в метро на обличчя співвітчизників, то сумнів закрадається. А може, соціологи не тільки гроші заробляють, а ще й чесно працюють?  

Нещодавно довелося бути свідком повчальної розмови.
— До людей, — говорив голова правління Укрмолпрому Василь Бондаренко керівникові заводу, — треба ставитися так, як хочете, щоб ставилися до вас. Пропонуючи споживачам неякісну продукцію, ви прагнете матеріальної вигоди. А про здоров’я тих, хто їстиме ваші вироби, думаєте? Підриваючи власний авторитет, ви ганьбите державу… 

Ця  історія розпочалася ще в грудні 2010 року в невеликому мальовничому містечку Боярка, що поблизу Києва. Тоді представники Києво-Святошинського районного підрозділу ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» замінили старі електролічильники на нові. 

Хто доглядає корів, шампанського не п’є. Бавляться ним ті, хто доїть село. І чим успішнішими себе вважають, тим ширшають на околицях поселень цвинтарі й додається в домівках селян п’яних від насолоди шампанським іншими. Такі реалії сьогодення, які за двадцять останніх років несправедливість возвели в ранг норми. Вкотре про це нагадали в Київській області (щоб не забували, хто став господарем не лише багатства держави, а й людської долі), коли одного ранку величезні автомобілі проторохтіли до залишків ферми. Ніхто тоді й вусом не повів. Мовляв, нас уже нічим не здивуєш. Лише тривожно закричали ворони. З надривом, розпачем, сполошним тремтінням. Кажуть, не на добро… Кому? Справжні власники корів його вже давно не знають. У тих, що завантажували недоєних і непоєних тварин, своє розуміння добра і зла. 

Під час Євро-2012 навіть людина, байдужа до футболу, перетворюється або на вболівальника або на  затятого супротивника цього виду спорту. Байдужим тут бути просто неможливо. Інколи подібні метаморфози трапляються неочікувано. Ось я цієї п’ятниці приєдналась до когорти любителів футболу. А все почалося з того, що вирішила піти у фан-зону. 

Засалений жарт стосовно малоосвічених людей знову виринув у пам’яті, щойно оприлюднили результати зовнішнього незалежного оцінювання з іноземних мов. Саме їх з’ява у програмі вступу на деякі гуманітарні факультети вітчизняних вишів наробила галасу у середовищі майбутніх першокурсників. Я мовчу про «мудру» політику освітянського відомства, яке посеред минулого навчального року змінило предмет «Історія України» на іноземні мовні дисципліни, бо свого часу у пресі з цього приводу зламалася не одна сотня списів. Тоді насправді обурило інше — як випускникові перебудувати свій план підготовки і за якихось півроку вивчити скажімо англійську? Ніяк!

Звістка про те, що перші дотації за збережений молодняк великої рогатої худоби селяни зможуть отримати вже в другій половині червня, порадувала багатьох трудівників села, які вирощують та утримують худобу. Адже ні для кого не секрет, що з поголів’ям тварин, особливо корів, в Україні, м’яко кажучи, давно непереливки.
Як прокоментував урядове рішення заступник голови Черкаської облдержадміністрації Олексій Головко, вперше в історії України держава пішла на такий крок щодо підтримки розвитку галузі скотарства, заохочуючи жителів сільських населених пунктів утримувати молодняк великої рогатої худоби.