Земля не зійшла з орбіти, хоч минуло вже кілька тижнів після заборони Мін’юсту брати участь у будь-яких виборах компартіям. А таких в Україні три: усім відома КПУ товариша Симоненка, Комуністична партія України (оновлена) і Комуністична партія робітників і селян. Ці політсили не відповідають вимогам Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів в Україні і заборону пропаганди їхньої символіки». 

Непередбачувані стрибки цін на продукти й товари широкого вжитку змушують багатьох змінювати свої звички. Якщо раніше шампунь чи пральний порошок купувала в найближчому магазині, то тепер всерйоз замислююся: а може, десь є дешевше? І навіть з урахуванням плати за проїзд у маршрутці воліють краще придбати необхідне там, де скидки або якась акція. Але як дізнатися, де, що і за якими цінами продають? Бо ж не будеш обходити всі магазини й супермаркети з надією, що саме тут потрапиш на необхідний товар за вигідною ціною. Миколаївці вихід знайшли. 

В Україні посуха. В’яне рослинність, зникає з колодязів вода. Пересохли малі річки, середні перетворилися на малі, а великі на середні. Навіть Десну в деяких місцях можна перетнути вбрід. 

За повідомленням Deutsche Welle, міністр юстиції Німеччини Гайко Маас заявив про звільнення федерального прокурора Гаральда Ранге у зв’язку «із втратою до нього довіри». Прочитавши цю новину, я одразу ж поставив собі запитання: а що повинен зробити наш прокурор (не обов’язково високого рангу), щоб «втратити довіру»? В українських ЗМІ про «стражів закону» розповідають таке, що їх без суду і слідства, як кажуть, потрібно етапувати років на 10—15 на Соловки чи Колиму. Шкода, щоправда, що ці «віддалені місця» для українських злочинців уже закриті. Та якби були й доступні, то наші прокурори там не сиділи б. Бо українська Феміда не садить їх взагалі. Сліпа вона, коли йдеться про товстосумів, і глуха, бо не чує обурених протестів простих людей стосовно нашого правосуддя. 

Похід в океанаріум — що може бути ліпшим, щоб розважити дітей, знуджених літньою спекою у великому місті? Тим більше, що ось уже кілька років у Києві працює океанаріум «Морська казка», який вигідно розташований біля метро «Дарниця». 

Нам — нащадкам тих, хто пережив Голодомор, — читати інформацію про знищення продуктів у Росії не просто дивно чи незрозуміло, а й образливо. Чесно — якось навіть страшно. До речі, довго не вірилося, бо це якесь збочення. Харчуючись, ми забезпечуємо себе енергією, здатні дихати, працювати і радіти. Публічна страта безголосих символів життя неоднозначно нагадує, що в Росії це саме життя давно нічого не варте. 

Не встигли вщухнути пристрасті навколо пожежі в Черкаському музично-драматичному театрі, що знищила чимало матеріальних цінностей, як запалала міська загальноосвітня школа №12. Вогонь з’явився в побутовому приміщенні на другому поверсі. Першими виявили дим робітники, які виконували ремонтні роботи. Один із них ще до прибуття рятувальників намагався загасити вогонь власноруч, внаслідок чого зазнав отруєння продуктами горіння. Зусиллями рятувальників, які швидко прибули на місце події, пожежу ліквідували. Вогонь устиг знищити побутові речі, які були всередині приміщення. Постраждалого госпіталізували. Загрози його життю немає. 

«Нашому будинку вже 200 років, він тріщить по всіх швах, лише на ремонт даху потрібен мільйон! Як його зібрати з пенсіонерів, котрих у нас більшість?» — як крик душі прозвучало на зборах голів будинкових комітетів у Рівному. «Я теж не знаю, що робити з подібними будинками: за нинішніх доходів людей мільйон ви точно не назбираєте, — парирував міський голова Володимир Хомко. — Але Закон «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який набрав чинності з першого липня, на жаль, залишає людей сам-на-сам із подібними проблемами. Хоча згадаймо: 23 роки держава твердо обіцяла людям перший капремонт, і лише після цього будинки мали перейти в управління самих мешканців. Єдиний вихід — звернення до Кабміну з настійним проханням передбачити в бюджеті-2016 кошти на проведення капітальних ремонтів. Інакше справді розвалиться не лише ваш, а й чимало будинків у всій Україні. І тоді уряд просто змушений буде гасити пожежу. Гадаю, там почують голос громад і таки створять фонд підтримки власників багатоквартирних будинків. Принаймні мені дуже не хочеться, щоб саме цей, за своєю суттю революційний закон, який вивів нас із кріпацтва ЖЕКів, став фактором дестабілізації в нашому стабільному місті». 

Політики згадують про село, лише йдучи на вибори. Коли вони закінчуються, про село забувають. І воно розвивається саме по собі. В Україні так склалося, що з 1991-го по 2008 рік ним майже ніхто не займався. Не було профільного міністерства, ніхто не вдавався у ведення господарства в селах, місцеве самоврядування. 

«Шановні пасажири! У зв’язку з неотриманням компенсації за перевезення пільгових категорій громадян по місту Фастову в 2014 році — 7 млн 786 тис. грн, а в 2015 році — 3 млн 689 тис. грн (по Київській області в 2014 році — 15 млн 479 тис. грн, а в 2015 році — 7 млн 3 тис. грн) приміські поїзди № 6017 сполученням Київ—Фастів та № 6024 сполученням Фастів—Київ з 20.07.15 р. буде скасовано. Просимо вибачення за тимчасові незручності».