Доопрацьований законопроект про пенсійну реформу уряд подав  на розгляд Верховної Ради.  Цей документ усе ще активно обговорюється у суспільстві. Оновлений проект закону кореспондент «УК»  попросила прокоментувати   заступника директора з наукової роботи Науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення, академіка Академії економічних наук України Миколу ШАПОВАЛА.

На зустрічі з журналістами у Мінсоцполітики віце-прем’єр-міністр — міністр соціальної політики Сергій Тігіпко розповів про основні поправки, які були внесені урядом у законопроект «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» після його тривалого обговорення у суспільстві та вивчення українськими фахівцями міжнародного досвіду з цього питання. 

Незабаром депутати обговорюватимуть пенсійну реформу, якою сьогодні не   переймається  хіба що байдужий. Адже зміни у пенсійному законодавстві торкнуться  майже кожного українця.  Тож  тривалий час люди мали можливість вивчити документ, висловити свої думки,  внести пропозиції. Відтак депутатам від уряду поданий новий законопроект з урахуванням результатів громадського обговорення та пропозицій профспілок. 

 «У населення є недовіра до загальнообов’язкової накопичувальної системи пенсійного страхування накопичувального рівня пенсійної системи. Люди кажуть: державі я б повірив, а приватним структурам — ні. А оскільки управляти коштами будуть і приватні структури, доцільно запровадити модель, в якій 100% фінансових інструментів перебуватиме під контролем держави», — вважає віце-президент КУА «Кінто» Анатолій Федоренко. Він презентував свої пропозиції на науковій конференції Державної установи (ДУ) «Інститут економіки та прогнозування НАН України» під назвою «Фінансові інститути і фінансові ринки: посткризові трансформації», що відбулася в Києві.

Українська делегація повернулася з Болгарії, де вона вивчала досвід цієї країни з пенсійних питань, трудових відносин та надання соціальних послуг. За словами директора департаменту пенсійного забезпечення Мінсоцполітики Миколи Шамбіра, українських фахівців особливо зацікавив досвід з питань врегулювання виплати пільгових пенсій (йдеться про пільгові пенсії щодо зайнятості в шкідливих умовах праці), який потребує вивчення й переосмислення та можливого врахування при вдосконаленні вітчизняного законодавства.

Розмови про майбутню пенсійну реформу розпочалися майже рік тому, і мабуть, нікого не залишили байдужими. І це природно, адже рано чи пізно пенсія торкнеться кожного з нас. Ключова роль у накопичувальній пенсійній системі (ІІ та ІІІ рівнях) відводиться недержавним пенсійним фондам (НПФ). Добровільні внески громадян та їхніх роботодавців ці фінансові установи залучають уже шість років. З обов'язковими внесками передбачається дати їм право працювати з 2015 року, оскільки саме через два роки після запуску ІІ рівня пенсійної системи законопроект про реформу очікує переведення обов'язкових пенсійних внесків за вибором і бажанням застрахованих осіб з централізованого державного Накопичувального пенсійного фонду до НПФ. Однак з планами уряду щодо активного залучення фондів до реформи в ЗМІ з'явилася інформація про ненадійність цих інститутів і низький рівень довіри до них. Чи це так?

На відеоконференцію "Основні напрями соціальної політики", що відбулася у комунікативному центрі уряду, віце-прем'єр-міністр - міністр соціальної політики Сергій Тігіпко прибув практично без запізнення. Насправді ж спілкування з представниками громадських організацій, профспілок, керівниками місцевих органів соціального захисту та журналістами з Харківщини, Одещини, Львівщини та Дніпропетровщини відбувалося переважно у режимі "запитання - відповідь".

Очікувалося, що на вчорашньому засіданні Верховної Ради на запитання депутатів відповідатиме віце-прем'єр-міністр - міністр соціальної політики Сергій Тігіпко. Однак урядовець був на лікарняному, тому з народними обранцями спілкувався під час Години уряду його перший заступник Василь Надрага. Найбільше депутатів цікавили заходи уряду щодо подолання заборгованості із зарплатні і соцвиплат, скорочення дефіциту соціальних фондів, а також підготовка законопроекту про пенсійну реформу. 

Одне з найбільш дискусійних питань, які потрібно вирішити в рамках пенсійної реформи в Україні, стосується того, коли люди можуть виходити на пенсію. Загальновстановлений пенсійний вік - це термін, з якого люди можуть починати отримувати державну пенсію, якщо вони не зазнали травми, яка спричинила втрату працездатності. В Україні пенсійний вік встановлено такий: 60 років - для чоловіків, а для жінок - 55. Але встановлений пенсійний вік також впливає на інших учасників пенсійної системи. Наприклад, осо-би, які працюють на виробництві за Списком N 1, можуть вийти на пенсію щонайменше на 10 років раніше встановленого пенсійного віку. Тобто чоловіки у 50 років, а жінки у 45. Ті, хто працюють на виробництві за Списком N 2, можуть вийти на пенсію на 5 років раніше загальновстановленого пенсійного віку. 

Іноді ввечері читаю Міфи Давньої Греції, які є чудовим снодійним. Десяти хвилин ознайомлення з подвигами Геракла, Ясона, Персея та інших героїв Еллади досить, аби поринути в царство Морфея. Мабуть, щось схоже відбувається і з нашими політиками, які відповідальні за реформування пенсійної системи. Їм достатньо послухати міфи пенсійної реформи, які з усіх боків розповідають різні фахівці, як виникає глибока апатія до здійснення практичних перетворень. Однак на відміну від грецької міфології, яка прославляє дії богів Олімпу, на українському поки що панують невизначеність та невпевненість у напрямках, термінах та змістовному наповненні пенсійної реформи. Відтак виникають пропозиції ще раз вивчити світовий досвід, переглянути концептуальні засади побудови нової пенсійної системи, перенести строки її втілення на більш сприятливі часи...