Таки дочекалась Пенсійна реформа свого часу. Коли депутати  8 липня проголосували за Закон «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», то не всі були впевнені: а чи підпише новий закон Президент? Втім, початок нового парламентського сезону ознаменувався підписанням цього документа: спочатку Головою Верховної Ради, а тепер — і Президентом. Новацій у ньому немало. Вони стосуються насамперед підвищення пенсійного віку для жінок з 55 до 60 років, та для чоловіків-держслужбовців — з 60 до 62. Збільшується і мінімальний страховий стаж тощо (див. таблицю).

Одним із ключових елементів нової системи пенсійного забезпечення стануть недержавні пенсійні фонди. Ця незвична для українців фінансова структура має стати фортецею забезпеченої старості, проте чи можна покладати на неї такі надії? І що варто враховувати у розрахунках майбутньої пенсії?

Поки що на ці запитання немає вичерпних відповідей, оскільки пенсійна реформа триває.

Для зменшення фінансового навантаження на Пенсійний фонд в Україні з 2014 року передбачається запровадження професійної пенсійної системи (ППС). Зважаючи на те, що у нас чимало людей  зайняті на роботах у важких та шкідливих умовах праці, кореспондент «УК» зустрілася із заступником директора з наукової роботи Науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення Миколою Шаповалом, аби з’ясувати, що очікувати українцям у разі запровадження ППС.

У січні — липні 2011 р. порівняно з відповідним періодом попереднього року приріст промислової продукції становив 8,7%. Зростання випуску продукції спостерігалося серед основних видів промислової діяльності.

Вимоги скасування пенсійної реформи  безвідповідальні й популістські Дії Федерації профспілок України, спрямовані на скасування пенсійної реформи, є безвідповідальними і ведуть до дестабілізації ситуації у суспільстві. Так віце-прем’єр-міністр — міністр соціальної політики Сергій Тігіпко прокоментував звернення ФПУ до Президента України з вимогою ветувати прийнятий Верховною Радою закон про пенсійну реформу.

Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» в цілому депутати прийняли 8 липня. Після підписання Президентом, він набере чинності  з 1 вересня 2011 року. Новий закон не зачепить тих українців, які вже на пенсії. А ось майбутніх пенсіонерів очікують певні зміни у пенсійному забезпеченні. Про них кореспонденту «УК» розповідає директор Департаменту пенсійного забезпечення Міністерства соціальної політики Микола Шамбір. 

Пенсійна реформа залишається найголовнішою соціальною подією, яку переживає наше суспільство з початку 2004 року, коли в Україні набрали чинності два закони з пенсійної реформи: щодо державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення. За цей час середній розмір пенсій зріс з 172,2 грн станом на 1 січня 2004 р. до 1151,9 грн станом на 1 січня 2011 р., або у номінальному вимірі у 6,7 раза. 

Після прийняття Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» органам Пенсійного фонду поступово вдалося отримати певні результати.

І якщо перші місяці практичного впровадження нової системи збору коштів на соціальне страхування були дуже складними, то до початку літа ситуація змінилася на краще. « Чи означає це, що платники призвичаїлися до єдиного внеску?» — запитую заступника голови правління Пенсійного фонду України Валентина Короневського.

Пенсійний урядовий законопроект «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» 245 голосами депутати прийняли у першому читанні. Тепер з упевненістю можна сказати, що реформа стартувала. Можливо, на початку липня законопроект буде прийнято в цілому, а з вересня  поточного року закон  набере чинності. 

На цьому тижні депутати планують розглянути  проект закону «Про заходи щодо законодавчого забезпечення  реформування пенсійної системи», головна мета якого — встановлення соціальної справедливості у пенсійному забезпеченні українських громадян.