На тлі зростаючої підтримки західних партнерів України у постачанні озброєння та боєприпасів, зокрема важких танків, і певного занепокоєння у зв’язку з вірогідними планами кремля здійснити чергову спробу «великого наступу» Укрінформ поспілкувався зі спеціальним радником головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного Деном Райсом, який укотре відвідав Україну для консультацій з військовим керівництвом та оцінки ситуації на фронті.

 Психологи стверджують, що людям подобаються фільми жахів, адже після їх перегляду виділяється порція ендорфінів від усвідомлення, що жахливе існує, але не у твоєму житті. Майже всі новини з України нині схожі на рекламу фільму-катастрофи з абсолютно нічим не виправданими жорстокістю, кров’ю, загибеллю безневинних людей. Жодна війна в історії людства не мала, мабуть, такої масштабної медійної складової.

 Ціле століття прожила Ярослава Татарнюк. Століття, яке для українців було буремним, в полум’ї боротьби за державну незалежність України, Другої світової війни, а тепер ще й російсько-української. Пані Ярослава виросла в патріотичній родині в селі Озеряни недалеко від міста Борщів на Тернопільщині. Разом з чоловіком Михайлом була активною учасницею національно-визвольних змагань 1930—1940 років. Коли ж енкаведисти стали переслідувати подружжя, Татарнюки подалися за кордон.

 З-поміж неймовірно дорогих подарунків долі — знайомство і дружба з незабутнім золотим голосом української опери та естради Анатолієм Мокренком. Уперше зустрілися в його рідних Тернах на конкурсі шкільних сільських хорових колективів «Співаймо разом!» 2002-го і щиро заприятелювали. А в останні роки співак став активним читачем «Урядового кур’єра», завжди щедро ділився враженнями від публікацій.

 Понад одинадцять місяців тому дівчина планувала виставку в Україні. Але почалося повномасштабне вторгнення. Приватний будинок в Ірпені, де вона жила, зруйнували окупанти. Через пожежу було знищено й багато Олиних картин. Ті, що вціліли, тато передав у Нідерланди, де художниця знайшла прихисток від війни.

 В Україні триває ХХІІІ Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика, засновники якого — Ліга українських меценатів та Міністерство освіти і науки України. У ньому беруть участь школярі, студенти, учні профтехосвіти, а також ліцеїсти і курсанти вищих  військових навчальних закладів Міністерства оборони України.
У надзвичайно складних умовах війни вже відбулися три етапи конкурсу, 24 березня буде фінальний. Про перебіг популярного конкурсу читачам «Урядового кур’єра» розповідає президент Ліги українських меценатів Володимир ЗАГОРІЙ.

 У січні вісім років тому, захищаючи донецьке летовище, поліг Іван Вітишин із села Велика Лука неподалік Тернополя. На фронт зголосився сам, у званні старшого сержанта служив у 80 окремій аеромобільній бригаді.  Він дуже любив своїх трьох донечок. Загинув, тримаючи в руці світлину, на якій зображено його дівчаток: Софію, Лесю та Марічку, яким тоді було відповідно 17, 15 і 12 років.

 Від початку російського повномасштабного вторгнення минув майже рік. За цей час українські правоохоронці зафіксували понад 50 тисяч  воєнних злочинів росіян.

Нещодавнє влучання ракети Х-22 у багатоповерхівку у Дніпрі, яке забрало життя 46 мирних людей, — лише один із прикладів цинічності методів ведення цієї війни. Раніше були не менш страшні злочини в Ірпені, Бучі, Ізюмі, Маріуполі...

 Красенівка Золотоніського району на Черкащині — село знамените. І не тільки тим, що тут народився славетний український богатир Іван Піддубний. Жителі цього куточка Шевченкового краю завжди славилися силою та витривалістю, міцним здоров’ям, а багато з них доживали до глибокої старості. Ось і прадіди Івана Піддубного (по матері Науменки) були довгожителями. Нині ж найстаршою в селі називають Тетяну Тимофіївну Ласкаву, якій у січні виповнилося 100 років.

 В Ужгороді одну з відкритих екскурсій містом, які тут час від часу влаштовують історики і краєзнавці, присвятили незвичній темі — органам. Біля обласної філармонії, де цей король музичних інструментів грає майже пів віку, зібрався великий гурт людей. Їхню цікавість задовольняв Шандор Шрайнер — екскурсовод, автор книжки «Органи Закарпаття», яка вийшла друком наприкінці 2022 року. Сьогодні розповідаємо про непересічну особистість музиканта, майстра органів і автора ґрунтовного видання.