Про те, що Україна має багаті й родючі грунти, знають усі. При цьому мало хто, крім науковців, замислюється, чи вічні вони. На жаль, земля, як і здоров’я, має свій ресурс. Її треба берегти, як це роблять у всьому світі завдяки інноваційним технологіям. Як упроваджується одна з таких технологій — нульовий обробіток грунту, нещодавно розглядало бюро Президії Національної академії аграрних наук України. 
Слід зазначити, що це принципово нова для України технологія агровиробництва. Вона передбачає повну відмову від обробітку грунту під час вирощування польових культур і від численних стереотипів сучасного землеробства. 

У світі багато незрозумілого, і хтось має заповнити цей вакуум. То хай вже краще цим займаються ті, з ким не нудно. Цей вислів одного з цьогорічних номінантів на Нобелівську премію з літератури японського письменника і перекладача Харукі Муракамі сповна відображає стилістику нинішнього Нобелівського тижня.

Однак це не допомогло улюбленому авторові мільйонів здобути почесну нагороду: лауреатом-2012 став китайський письменник Мо Янь, який з галюцинаторним реалізмом поєднує народні казки, історію та сучасність. 

Хто бував у горах, знає: ця місцевість неодмінно обплутана бувальщинами, легендами й вигадками. Любителі подорожувати, альпіністи, науковці розповідають безліч історій про незвичайні ситуації, з яких їм дивом удалося виплутатися. Дехто на власні очі побачив таке, про що буває моторошно й розказувати.
І все-таки черкаський геофізик Борис Ісайченко, який разом з іншими науковцями колишнього Радянського Союзу ще у 80-х роках минулого століття займався пошуками снігової людини, наважився. 

Придбавши три роки тому будинок у Тальному, що на Черкащині, сім’я Людмили Попик облаштувала помешкання й сподівалася жити тут довго. Однак з деякого часу по стінах та стелі пішли тріщини, просів фундамент. Далі — більше. На кухні раптом провалилася підлога. Меблі, які стояли попід стіною, дивом лишилися в приміщенні, адже під ними, як виявили господарі, вже зяяла порожнеча.
Сподіваючись ліквідувати провалля, всипали туди чимало щебеню, однак, як розповідає хазяйка, скільки не сипали, провалля тільки збільшувалося. 

Серед підприємств легкої промисловості, що не лише вижили, а й розвиваються і конкурують на міжнародному ринку, — столичне публічне АТ «Чинбар». Виробничі успіхи цього підприємства зумовлені тісною співпрацею з науковцями Київського національного університету технологій та дизайну. Водночас знавці вищої школи підкреслюють, що наукові здобутки цього навчального закладу стали можливими завдяки роботі з розв’язання конкретних проблем виробництва. Представники заводу і цього університету, а також Хмельницького національного університету, Інституту проблем матеріалознавства імені І. М. Францевича НАН України зробили істотний прорив в екологічно орієнтованих технологіях. Їхню роботу «Інноваційні технології виробництва шкіряних і хутрових матеріалів та виробів» висунуто на здобуття Державної премії в галузі науки і техніки. Про її особливості і практичне значення, на прохання оглядача «Урядового кур’єра», розповідає ректор Київського національного університету технологій та дизайну доктор економічних наук, професор Іван ГРИЩЕНКО.  

У  весь розвиток комп’ютерної науки і практики має на меті надати  комп’ютерам спроможність максимальної допомоги у розв’язанні проблем суспільства. Питання проблемної орієнтації супроводжують увесь розвиток комп’ютерів, а успіхи їхнього вирішення сьогодні безпосередньо впливають на якість та ефективність функціонування господарських об’єктів.
У газеті «Урядовий кур’єр» уже обговорювались питання створення проблемно-орієнтованих обчислювальних засобів у господарському комплексі України. 

Колись держави вели війни й завойовували  для себе нові землі, потім — ринки. Нині жорстка боротьба ведеться за енергоресурси. Якщо вникнути в суть усіх цих дрібних і великих конфліктів, то стає зрозуміло: людство гостро відчуває нестачу ресурсів і нині кожна країна намагається мати власне джерело енергії та гарантувати так свою національну безпеку.

На цьому тлі позиція України має вигляд інколи вельми незбалансованої, оскільки наша держава прагне гарантувати власну енергетичну безпеку через досягнення домовленостей з Росією щодо зниження ціни на імпортований газ. У ситуації, коли такі переговори ускладнені вже підписаними кабальними угодами і за відсутності потужних важелів впливу на економічну політику північного сусіда, наша країна не може розраховувати на якісь значні поступки «Газпрому». Тим часом, якщо проаналізувати стан справ в енергетиці, бережливе ставлення до наявних власних ресурсів може істотно допомогти Україні збільшити ступінь диверсифікації власного енергоринку.

Футбольний м’яч із зарядним пристроєм, який при ударах по ньому здатен виробляти і накопичувати електрику, його розробники назвали Soccket.
Усередині спортивного снаряда розташовується магніт, який при ударах переміщається усередині котушки. При рухах магніту утворюється електричний струм, який заряджає приєднаний до котушки конденсатор. Новинку протестували під час чемпіонату світу з футболу, що проходив у ПАР. 

Найбільш інноваційна галузь, вважають спеціалісти, — селекція. Нові сорти, і це підтверджує світова практика, є визначальним чинником гарантування продовольчої безпеки держави. Це вже істина. Одним із перших активно впроваджувати її в життя розпочав директор Інституту фізіології рослин і генетики НАН України Герой України Володимир Моргун. Розвивав, коли в Україні все руйнувалося. Нині вся Україна йде по науку до Моргуна, який пропонує і демонструє, як забезпечити надійне майбутнє держави.  

Є всі підстави стверджувати, що українське суспільство перебуває в стані пошуку національної моделі розвитку. Причому найсуттєвішим чинником, який спонукає до цього, визначається незадоволеність людини своїм життям. Тим часом нація, яка занурена  в нігілізм, не сприймає кількісних показників покращення в майбутньому, запропонованих керівними органами, чи сприймає зі значною мірою скептицизму. За таких обставин людина починає дедалі більше покладатися на власний розум. І все було б добре, якби вона існувала сама по собі, а не була істотою соціальною, із  відповідними зовнішніми зобов’язаннями. Щоправда, суспільство пройшло етап, коли, умовно кажучи, все було спільним, і це теж не принесло нічого доброго. Тобто потрібне щось третє, яке здатне поєднати переваги індивідуального та колективного.