Світ довкола нас невпинно глобалізується, і водночас загострюється міжнародна конкуренція. Центральною ареною зіткнень і суперництва різновекторних національних інтересів  стає інформаційний простір. Навіщо воювати, застосовувати зброю, коли послабити чи завдати помітної шкоди безпеці конкурентної країни, яка не має міцної й надійної системи захисту від негативних інформаційних впливів, можна за допомогою сучасних ІТ-технологій?
Уже зрозуміло, що інформаційні простір, ресурси, інфраструктура та ІТ-технології істотно впливають на рівень і темпи соціально-економічного, науково-технічного та культурного розвитку. Від них залежить ефективність і результативність управлінських рішень у центрі й у регіонах. 

Минуло 130 років відтоді, як відомий російський учений В. Докучаєв закінчив ретельні польові дослідження українських чорноземів (а також чорноземів південних губерній Росії). Їх результати лягли в основу знаменитої книги «Русский чернозем». Тоді народилась наука «грунтознавство», а поняття і термін «чорнозем» назавжди увійшли в усі відомі на той час класифікації грунтів. В. Докучаєв не лише встановив головні закономірності походження чорноземів, сформував теоретичні засади генетичного грунтознавства, а й дав цьому типу грунтів агрономічну оцінку (порівняно з іншими ∂рунтами він найбільш повно забезпечує потреби агрокультур вологою і поживними елементами).  

Пасічники стверджують: перший місяць після весілля називається медовим не в переносному, а в прямому значенні. Адже в давнину молодята після одруження разом з батьками варили бочку питного меду і споживали, щоб самим оздоровитися і народити здорових дітей. Період, коли пили цілющий напій, називався медовим місяцем.
А тепер від мудрості минулого до реалій сьогодення: що важливіше — здоров’я чи 12 гривень? Скажете, абсурдне порівняння. Погоджуюсь. Проте ставити так питання змушують реалії життя. Чому? Розмова не лише про це з директором Національного наукового центру «Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича» Національної академії агарних наук, доктором ветеринарних наук професором Олександром ГАЛАТЮКОМ. 

Час від часу наша країна стає відома широкій міжнародній спільноті не лише позитивами з життя держави, а й завдяки «досягненням», які аж ніяк не додають позитивного іміджу Україні. То ми серед головних корупціонерів, то недостатньо боремося з відмиванням коштів, то в нас вибіркове судочинство — і т. п. А ось нещодавно з подачі  Офісу торгового представника США (ОТП), який опублікував щорічну «Спеціальну доповідь 301», Україну визнано найбільшим світовим інтелектуальним піратом: нам відвели першість в цьому сумному рейтингу. Хоча й не зовсім «заслужено», коли взяти до уваги загальновідомі факти: найбільша кількість неліцензованого програмного забезпечення виробляється в Китаї та Росії. Зокрема саме між Китаєм і США тривають постійні патентні війни, а «піратські» копії фільмів та нові версії Windows потрапляють в Україну з Росії.  Однак проблема існує, і про це ми ведемо мову  з генеральним директором «Майкрософт Україна» Дмитром ШИМКІВИМ.  

Інтернет-галузь в Україні розвивається значно швидшими темпами, ніж інші сфери економіки. Але існуючі законодавчі умови, в тому числі податкове законодавство, часто обмежують розвиток сфери інформаційних технологій. Про це під час недавнього засідання медіа-клубу «На власний погляд» заявив журналістам голова Комітету Верховної Ради з питань інформатизації та інформаційних технологій Валерій Омельченко. 

На Дніпропетровщині працює єдине в Україні регіональне відділення Міжнародної академії астронавтики (МАА). Тож не дивно, що саме в Дніпропетровську Міжнародна конференція, присвячена розвитку космічної галузі, збирає кращих світових науковців космічних технологій. Цього разу на  неї прибуло близько 400  фахівців з 22 країн світу (США, Великої Британії, Німеччини, Франції, Японії, Китаю, Кореї, Росії, Бразилії, Іспанії, Італії, Єгипту, Індонезії, Чехії, Камеруну, Швеції, Естонії та ін.). Протягом трьох днів вони заслухали 250 доповідей на засіданнях п’яти секцій.  Як зазначив генеральний конструктор  — генеральний директор ДП «КБ «Південне» Олександр Дегтярьов, найважливішим завданням форуму є відкриття нових можливостей взаємовигідного співробітництва в галузі розвитку і використання перспективних космічних технологій. Адже глобальність космічних завдань потребує об’єднання зусиль, космічна діяльність  набуває наднаціонального характеру і залучає на цей ринок дедалі більше нових країн.  

Кажуть, у Парижі є трамвай, який їздить без електромережі. Поки на зупинці пасажири входять-виходять, він підзаряджається. Все завдяки суперконденсатору — сучасному хімічному джерелу електрики. А в Америці начебто розробляють такі собі робоноги, які могли б дістатися туди, куди не може потрапити рятівник. На акумуляторах вони далеко не дійдуть, а ось на суперконденсаторах …
 За наукові розробки, пов’язані із цим дивом, вихованці Хіміко-екологічного ліцею (ХЕЛ) Дніпропетровська та Дніпропетровського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді нещодавно отримали призові місця на міжнародному Балтійському науково-інженерному конкурсі. Іван Герман та Роман Дуганець вибороли головний приз, а Станіслав Лавриненко посів 3 місце. 

Коли товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Хенкель Баутехнік (Україна)» вийшло на наш ринок, з’ясувалося, що опори немає. Постали перед вибором: зайнятися зведенням чогось посереднього, звичного, що не вимагає додаткових затрат і зусиль, чи самотужки будувати основу для зростання. Прийняли другий варіант. То був вчинок господаря, який знає не лише що хоче, а й як досягти мети. І не за рахунок когось (погодьтеся, таких нині вистачає), а навпаки: піднімаючись, допомагати ставати на ноги потенційним партнерам.

Найкраще виховання, переконує життя, забезпечує добрий приклад наставників. Саме таких мають студенти Київського національного університету технологій та дизайну. Вони на практиці показують, як теорію втілювати у практику: за підсумками 2012 року Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження університет визнано переможцем конкурсу впровадження енергоефективних проектів та технологій. Це лише один із прикладів ефективності застосування інноваційних технологій управління. В чому їх зміст, на що спрямовувати зусилля педагогів, оглядачеві «Урядового кур’єра» розповідає ректор Київського національного університету технологій та дизайну Іван Грищенко.  

Громадянська позиція науковця, його вміння ставити мету, розробляти шляхи і організовувати її здійснення важать ой як багато. Особливо в наш час, коли вихор руйнації кинув у провалля забуття здобутки десятиріч, прикривши їх песимізмом і зневірою. Такі моменти потребують вченого-лідера, його відваги, щоб протистояти руйнації. І, звичайно, репутації людини, яка, образно кажучи, може плуга перти. Тож коли академік Ігор Гриник заявив: «Українцям має бути соромно імпортувати закордонні яблука!»,  — це були не просто слова.

Скептики тоді лише посміхалися. Мовляв, час змарновано, закордонних конкурентів не здолати. Що ж маємо тепер? Споживачі радіють: вони смакують якісніші й дешевші за закордонні яблука. У цьому велика заслуга вчених. Чи поменшало клопотів у них? Навпаки! Свій неспокій Ігор Гриник передав багатьом. Його підтримують, бо аргументи висуває незаперечні. Які? Про це розмова з директором Інституту садівництва НААН академіком Ігорем ГРИНИКОМ.