Якщо говорити про втрати, яких зазнала Україна за останні двадцять років, то більшість наших співвітчизників передусім назвуть розрив економічних зв’язків, занепад у багатьох галузях промислового виробництва, сільському господарстві. Однак у цей перелік дуже рідко потрапляє наука, хоч втрати в ній, коли замислитись над перспективою розвитку країни, чи не найстрашніші.
У всіх високорозвинених державах інтелект завжди був і є рушієм технічного прогресу, а його кращі представники — гордістю країни. У нас же відбувся явний перекіс в оцінці  суспільно значущих речей. І як наслідок — власника гаманця, напакованого хай навіть краденими купюрами, цінують і поважають більше, ніж того, хто за інтелектуальними, науковими й моральними якостями у десяток разів вищий. 

Mетеоритам, зазвичай, дають імена за назвою найближчого населеного пункту чи місцевості, де вони були виявлені, а фахівці поділяють їх на падіння і знахідки. Падіннями вважаються зібрані відразу ж після гальмування метеоритного тіла, що спостерігається, у земній атмосфері. У разі метеоритних дощів додаткові екземпляри нерідко знаходять протягом тривалого періоду.

Знахідки — це ті метеорити, падіння яких не спостерігалося. Їхня приналежність встановлюється на підставі особливостей речовинного складу. Більшість метеоритів у музеях і приватних колекціях представлено саме знахідками. Переважно їх виявляють у пустелях. 

Відпускні гостини з донькою в Єкатеринбурзі у рідного брата  означилися  космічною подією, що стала сенсаційною для всіх землян. Тож пропозиція уральського родича Володимира Степанова з’їздити до Чебаркуля виявилася не просто заманливою. Бо що таке якісь три сотні кілометрів для «лексуса», який на відкритій трасі нагадує земний болід?

За три години дісталися містечка Чебаркуль, названого на честь місцевого озера і розташованого майже за сотню кілометрів на захід від Челябінська. Саме слово тюркського походження і в перекладі означає «красиве картате озеро». Знайти дорогу до озера виявилося напрочуд просто. В’їхавши на центральну вулицю міста, загальмували біля юнака, що кудись поспішав з рюкзаком за плечима. Як виявилося, 11-класник місцевої школи Євген Караух запізнювався на шкільні заняття, однак охоче взявся пояснювати, як знайти найкоротшу дорогу до космічного місця. Зрештою підсумував: можна виїхати на околицю містечка і зачекати… кучера з конячкою, запряженою в сани. Той довезе за точною адресою. Та скільки платити за доставку — не знає. Однак, як запевнив, варто торгуватися. Бо візники різні, й кожен править стільки, скільки заманеться. 

Луганщина долає стереотипи: здавалося б, промисловий, шахтарський край, але вчені стверджують, що саме на тутешніх пасіках — унікальний за складом ароматів та мікроелементів, які до нього входять, мед. А напрацювання місцевих учених у розвитку бджільництва привели до того, що Луганський національний аграрний університет увійшов до числа чотирьох вишів України, які стали майданчиками для проведення 43 Міжнародного конгресу бджолярів «Апімондії».

Секрет смаку луганського меду на прохання  «УК» розкрив голова Асоціації бджолярів області Олександр Папченко. За його словами, Донецький кряж здіймає землі так, що естафету цвітіння трави степу передають із низин і балок до позначки 365 метрів над рівнем моря. І за всім цим різнотрав’ям дбайливо доглядають бджоли української степової породи. Але Олександра Вікторовича як керівника єдиного в Україні Навчально-науково-виробничого центру бджільництва турбує нинішня навала в місцевих степах крилатих чужинців. Питання захисту української степової породи бджіл Олександр Папченко вже порушує перед пасічниками й керівництвом краю, а також збирається обговорити з колегами в ході престижної наукової конференції. 

Підручник «Основи і фундаменти» у двох томах (автор В. П. Кожушко) Вчена рада Харківського національного автомобільно-дорожнього університету висунула на здобуття  Державної премії України в галузі науки і техніки 2013 року. Книжку видано у 2003-му (Харків, ХНАДУ). Це робота, виконана згідно з навчальними програмами, передбаченими для спеціальностей «Автомобільні дороги та аеродроми» та «Мости і транспортні тунелі», але вона може бути корисною і фахівцям інших будівельних спеціальностей, які вивчають питання проектування і будівництва фундаментів під різні споруди. Книжка вийшла державною мовою, це перший і єдиний підручник такого типу в країні, адже його написано на підставі чинних нормативних документів, а також на основі останніх досягнень світової науки і техніки у галузі фундаментобудування.

Колишні школярі можуть підтвердити: художня книжка на парті чи під нею легко може перетворити звичайнісінький і подекуди осоружний урок на захопливу мандрівку в часі та просторі. Варто тільки непомітно для вчителя перегортати сторінки — і можеш гасати преріями з індіанцями, брати на абордаж піратський корабель чи вицокувати зубами «SОS» на задубілому космічному астероїді…

Сучасні школярі зізнаються, що, прихопивши на заняття планшети, так само нишком здебільшого здійснюють уже подорожі нетрями Інтернету. Переваги комп’ютеризації очевидні, оскільки можна побувати в реальному часі будь-де — навіть на океанському дні. Хоча стоп!.. Донецький дев’ятикласник запевняє, що спостерігав за прямою трансляцією з далеких і напівтемних глибин виключно на перервах. Тому й зробив вигляд, буцімто не почув маминого іронічного: «А за що ж тобі вчителька зауваження робила?..» Тим більше, що незвичну картину на дні Тихого океану він того ранку справді спостерігав вдома. 

Джон фон Нейман, Джон Мочлі, Преспер Еккерт зі США. Алан Тьюринг, Том Кілбурн і Моріс Уілкс із Великобританії. Сергій Лебедєв та Ісаак Брук з колишнього СРСР. Це зоряна плеяда вчених, котрі наприкінці 40-х і початку 50-х років минулого століття майже одночасно створили у передових країнах світу перші цифрові електронні обчислювальні машини із програмою, яка зберігається в пам’яті, — тепер усім відомі комп’ютери.  
У Сергія Лебедєва, 110 років від дня народження якого виповнилося торік, — начебто два творчих життя. У першому — 20 років його наукової діяльності в галузі енергетики.

Колишній декан юридичного факультету Чернівецького університету Ганс Гросс не просто дав криміналістиці ім’я, започаткувавши, власне, термін «криміналістика». Він зробив з неї поважну наукову і навчальну дисципліну — сформулював закони, котрі (як і належить науковим знанням) виводять на стежку істини в практичних справах (наразі при розкритті й запобіганні злочину), визначив загальні положення, розробив методику розслідування, техніку і тактику професійної діяльності криміналістів і навіть дав їм кілька безцінних порад — приміром, як спілкуватися з пресою.
На юридичному факультеті Чернівецького національного університету свято шанують пам’ять видатного професора. 

Навряд чи хтось стверджуватиме, що інноваційне оновлення України можливе без конкурентоспроможної науки. А робити її (саме «робити», кажуть учені) здатні сильні особистості в науці та потужні наукові колективи. Проте за якими критеріями їх варто визначати, питання складне, дискусійне і неоднозначне.

В Інституті експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України у створеному згідно з розпорядженням Президії НАНУ відділі науково-методичного забезпечення інноваційної діяльності за ініціативи директора інституту академіка Василя Чехуна розробили власну систему рейтингових критеріїв атестації наукових співробітників. Її вже апробували і назвали перспективною. Про це говоримо із завідувачем відділу кандидатом біологічних наук Тетяною П’ятчаніною. 

Проблема змін в українській освіті постійно перебуває в полі зору громадської думки. Водночас українське суспільство чітко не усвідомлює, що, як і чому слід змінювати в освіті. Зумовлено це часто нерозумінням сутності сучасних цивілізаційних змін, нових вимог, що постають перед людством, нездатністю пов’язати розвиток освіти з контекстом підготовки людини до життя у ХХI столітті.