Певна річ, весна — спекотна пора не лише для випускників шкіл, а й для тих, хто лишень збирається переступити шкільний поріг. Точніше, для батьків, дідусів та бабусь майбутніх першокласників. Чи не тому найбільше запитань упродовж прямої лінії «УК» стосувалося саме   проблем, пов’язаних зі вступом дитини до школи.

Однозначним лідером серед них стало запитання щодо правомірності проведення тестів або іспитів під час вступу дитини до першого класу: про це наші читачі питали не один раз. Таким, не маючи на те жодного права, грішать чимало українських шкіл. Виявився й інший бік цієї проблеми — більшість людей не знають своїх прав, зокрема й щодо  особливостей вступу дитини до першого класу, а отже, і не можуть їх відстояти.

Як поводитися в таких ситуаціях, читачів «Урядового кур’єра»   консультував перший заступник голови Державної інспекції навчальних закладів Юрій ДУДНИК.

Дискусії про те, чи варто фінансувати науку в бідній країні, коли грошей не вистачає на найнеобхідніше, тривають понад 20 років. Майже стільки ж виповнилося крилатій фразі 42-го президента США Білла Клінтона «Америка має хороші університети не тому, що багата. Америка багата тому, що має хороші університети». В 2010 році фінансування наукової галузі в США становило $396 млрд, Японії — 142 млрд, Китаї — 141 млрд, Росії —  22 млрд. Україна в 2011 році із загального та спеціального фондів держбюджету на фінансування наукових і науково-технічних робіт витратила приблизно $0,6 млрд. Для коректного порівняння: Білорусь і Казахстан на цю галузь виділяє в 2—3 рази більше. І це загальна світова закономірність — нарощувати наукові інвестиції в посткризовий період. Ми звикли фінансувати науку за залишковим принципом. Це тому, що ми небагата країна. Або тому ми й небагата країна?  

Почну свою статтю із запитання до кожного читача газети: чи бачили ви, шановні, перебуваючи, скажімо, в європейських країнах, щоб у тамтешніх місцях харчування відвідувачі користувалися алюмінієвими ложками та виделками? Такий феномен у наш час можна побачити найчастіше в республіках колишнього СРСР, за винятком прибалтійських. Ми — не виняток. Пояснити це можна наслідками Великої Вітчизняної війни, коли наша авіаційна металургія, виконуючи замовлення армії, виробляла сотні тисяч алюмінієвих кружок, баклажок та ложок. У повоєнні роки до них додалися виделки, тарілки, тазики й каструлі. Автору довелося бачити таке виробництво на Ступінському металургійному заводі Мінавіапрому СРСР (Підмосков’я).  

Однією з головних проблем українських вчених-винахідників зокрема та перспектив України щодо її наукового потенціалу загалом  лишається впровадження українських винаходів у виробництво. «Ми не знімаємо часткову провину із себе, адже недостатньо рекламуємо й популяризуємо свої винаходи. Проте річ все-таки в тому, що в країні не створено сприятливого інноваційного клімату, який би спонукав підприємців активно шукати інновації.  

Минулої суботи по всій Україні випускники шкіл писали перші пробні тести. Майбутні абітурієнти мали можливість перевірити свої знання з української мови і літератури, біології, фізики, всесвітньої історії або іноземних мов (англійська, французька, німецька, іспанська). І хоч випробування було лише репетицією справжнього зовнішнього незалежного оцінювання, втім, проходило за найсуворішими правилами.  

Не так давно була дуже популярною пісня про те, що на Марсі будуть яблуні цвісти. На жаль, життя повернулося так, що не висадили їх не лише на далекій планеті, але й вирубали або занедбали в багатьох районах України . Тому в магазинах і на базарах — засилля імпортної плодоовочевої продукції. Споживання плодів і ягід у нас різко впало — до 30-38 кілограмів на одну особу в рік (30-45% раціональної норми). Що ж далі? Як зупинити кризу?  

На тлі гучних заяв про те, що людство входить в епоху дефіциту прісної води, і що саме вода, а не газ і нафта, може стати причиною війн на планеті в найближчі кілька десятиліть, звичайнісінький водяний кран у міській квартирі видається неабияким благом цивілізації, а заодно і предметом суперечки — пити чи не пити з-під нього воду.

«Той факт, що в Україні фірми з реалізації фасованої артезіанської води успішно розвиваються останні два десятиліття, свідчить, що люди розуміють, що таке якісна вода, і готові за неї платити», — підкреслив в інтерв’ю «УК» Володимир Кобилянський — фахівець у сфері новітніх технологій водопідготовки та контролю якості води, керівник харківського Науково-дослідного центру водопостачання та якості води. 

Бажання швидко подорослішати в сучасних дітей, як я нещодавно  з’ясувала, спілкуючись із вихованцями Малої академії наук, полягає не лише в наслідуванні поведінки старших, недитячому зовнішньому вигляді і ревному захисті самостійності, а й в усвідомленні своїх можливостей і місця у суспільстві.
Фаділа Блалі навчається в 10 класі однієї зі столичних гімназій. Спокійний голос, лагідні риси обличчя видають у ній добру людину. На перший погляд, звичайна дівчина. 

Найпопулярнішою, за версією міжнародного природничого тижневика, науковою новиною минулого року стало відкриття групи шведських вчених з Гетеборга: вакуум може випромінювати світло, якщо в нього в повній темряві помістити дзеркало або його аналог (в експерименті — пластину надпровідного квантового інтерферометра), від якого відображатимуться віртуальні фотони. Для цього потенційне джерело світла треба переміщати зі швидкістю, близькою до світлової.

На Тернопіллі визначали кращі навчальні заклади. Переможцем у номінації «Храм науки» серед вишів III-IV рівнів акредитації став Тернопільський національний економічний університет (ТНЕУ). Рівно 45 років тому цей ВНЗ розпочав свою діяльність з відділення столичного інституту. Крок за кроком він зростав, досягав успіхів, перетворювався у потужний осередок науки й освіти міжнародного рівня, в один з найпрестижніших навчальних закладів нашої країни.  Вже п’ять років має статус національного.