Дискусії про те, чи варто фінансувати науку в складні для країни часи, відбувались і в кризові роки, і в некризові. Так уже сталося, що науку й освіту в нас фінансують за залишковим принципом. Обсяг бюджетних асигнувань у науку в Україні протягом останнього десятиріччя не сягав вище 0,3—0,4% ВВП, тоді як у країнах ЄС на це виділяють удесятеро більше. Зрозуміло, що стан економіки країни не дає змоги вирішувати всі наболілі питання одночасно. Але ми приречені шукати шляхи виходу із того складного становища, в якому опинилась наука. 

Чи доводилось вам спілкуватися зі школярем — власником патенту на винахід? Далеко не всім, адже вони є не в кожній школі і навіть не в кожному районі. Такі діти — талант, майбутнє нашої науки. І саме їм, вихованцям Малої академії наук, довірили найпрестижніше місце на презентації інноваційних розробок установ НАН, готових до впровадження у виробництво, що відбулася в Національному комплексі «Експоцентр України». Важко повірити, але одна з учасників презентації — десятикласниця Людмила Ревуцька — власник уже п’яти патентів на корисну модель. А теми які! Приміром, «Роторний вітряк із рухомими вітрилами жалюзійного типу», «Геліоенергетична установка для перетворення сонячної енергії в електричну».  

Данило Черевашко живе на Кіровоградщині в місті Олександрія. Він спортсмен, а ще — учень Малої академії наук. Уже два роки Данило займається спортом: починав з карате, потім перейшов на бокс. Під час одного із тренувань, коли замучила спрага, йому спало на думку, що непогано було б мати під рукою малогабаритний прилад, який зможе швидко очистити будь-яку воду. Бо вода ж у наших водогонах…
Знайти розв’язання проблеми допомогли навички роботи в Малій академії наук. Ідея полягала в тому, щоб не просто відфільтрувати воду та зробити її безпечною, а й наділити корисними властивостями. Так народився «Портативний фільтр для очистки води з використанням керамічної мембрани, насиченої ЕМ-препаратом». Фільтр складається з трьох змінних частин: двох пластикових літрових посудин для води, між якими розташована керамічна мембрана діаметром 100 міліметрів. 

Хто міняв звичайну лампочку, знає, що її не можна хапати голіруч відразу після вимкнення — можна обпектися. Бо лампочка розжарювання починає світитися, коли розміщену у її колбі вольфрамову спіраль розігрівають до величезних температур (розжарюють — звідси й назва). Іншими словами, величезна кількість енергії іде просто на нагрівання спіралі і, відповідно, простору навколо лампочки. 

Недавно у столиці проходив 43-й Міжнародний всесвітній конгрес бджільницьких асоціацій «Апімондія». Місто, в якому він проводиться, пасічники називають світовою столицею бджільництва. Що за цим? Розповідає директор Національного наукового центру «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича» доктор ветеринарних наук, професор Олександр ГАЛАТЮК.

Михайло Яримович зустрів 80-й жовтень свого життя. Із Всесвітньої павутини дізнаємося, що він — видатний учений, державний та громадський діяч США, був одним із тих, хто втілював проект польоту на Місяць, який розробив ще один славетний українець Юрій Кондратюк. Також повідомляють, що пан Михайло народився в Білостоку (Польща). Життєписом Михайла Яримовича зацікавився професор Тернопільського національного технічного університету ім. Івана Пулюя Богдан Андрушків. Він стверджує, що знаний інженер-винахідник в аерокосмічній галузі США є корінним тернополянином.  

На початку цього місяця в Женеві (Швейцарська Конфедерація) відбулося підписання угоди між Україною та Європейською організацією ядерних досліджень (ЦЕРН) щодо надання статусу нашій країні асоційованого члена в ЦЕРН. Про цю непересічну подію спеціально для «УК» розповідає президент Національної академії наук України Борис Патон.  

Учасник 5-ї антарктичної експедиції — про меню та побут, роботу і відпочинок антарктичних зимувальників на станції «Академік Вернадський».

— Сергію Олександровичу, чи правда, що їсти українським полярникам через обмеження бюджету доводиться пінгвінів? Жарт, звичайно.

— Зрозуміло, жарт! Адже ви, Олеже, чудово знаєте, що нині в Антарктиді заборонено навіть турбувати тварин, а тим більше збирати і вивозити зразки антарктичної фауни. Хіба що наукові: для музею, державної наукової колекції тощо. Вся наука будується на прижиттєвому вивченні об’єктів! 

Робота українців за міжнародними та національною антарктичними програмами — яскравий приклад дієвості приказки «хто не хоче — шукає причини, хто хоче — шукає можливості».

Створюючи 20 років тому Національний антарктичний науковий центр, незалежна Україна мала лише досвідчені наукові кадри та жагуче прагнення вступу до Антарктичного клубу. Погано було з коштами, обладнанням, а ще гірше — з наявністю, точніше — браком власної антарктичної станції. 

Процеси інформатизації у будь-яких сферах людської діяльності настільки масштабні та глибокі, що ведуть до якісних змін самого суспільства. Нинішній глобальний характер інформаційного суспільства значною мірою визначається потужним науково-технологічним фундаментом, яким є інформаційно-комунікаційна інфраструктура.