Понад 260 науковців та фахівців із 20 країн, 133 доповіді на різну тематику щодо розвитку ракетно-космічної галузі — такі основні параметри  цьогорічної (відбулася вже вп’яте у Дніпропетровську) Міжнародної конференції «Космічні технології: сучасне і майбутнє». Науково-технічний  форум пройшов під егідою Міжнародної академії астронавтики (МАА), захід організували  ДП «КБ «Південне» й Українське відділення МАА.

 13 січня 1940 року оприлюднено наказ Народного комісаріату зв’язку СРСР №26 «Про відкриття Українського відділення тресту «Зв’язокпроект». Відтоді почалася історія проектного інституту «Діпрозв’язок» (сучасна назва — Український інститут із проектування та розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв’язок»), якому судилося впродовж багатьох років бути одним із провідних проектних інститутів в галузі зв’язку. 

Історична для землян подія сталася 12 листопада: дослідний робот «Філа» відстикувався від зонда «Розетта» і наблизився  до комети 67P Чурюмова — Герасименко. Пізніше у Твіттері головного редактора французького наукового видання Sciences et Avenir з’явилися фотознімки нібито з поверхні комети (за кілька годин їх видалили). Насправді робот «Філа» надіслав перші знімки небесного тіла з відстані 3 кілометрів від нього.

Офіційні знімки комети Чурюмова — Герасименко з відстані 3 км показали напередодні в Дармштадті (Німеччина) на прес-конференції. За оцінками фахівців, приземлення робота «Філа» на поверхню комети — це третя епохальна подія у вивченні космосу після польоту Юрія Гагаріна і висадки астронавтів США на поверхні Місяця.  Перші знімки комети, що їх надіслав на Землю робот «Філа», повинні допомогти зрозуміти, як на Землі зародилось органічне життя. 

Так уже сталося, що наш ринок заполонили зарубіжні товари легкої промисловості, однак санітарні служби періодично констатують, що значна їх частина шкідлива для здоров’я. Проте бідний покупець лише  стинає плечима. Мовляв, а куди подітися, все одно нічого кращого вітчизняного немає.

Неправда, є! І навіть таке, що подібного за кордоном не мають. Біда   в іншому: про досягнення українських вчених і виробничників у створенні і освоєнні нових матеріалів для легкої промисловості мало відомо широкому загалу. І в цьому не провина, а біда винахідників та розробників, оскільки 23 роки вітчизняний ринок орієнтують на поставку зарубіжного краму, а отже, й виробництва та науки. 

За останні два роки українські вчені перемогли у тендерах на розробку і створення трьох унікальних детектуючих приладів для міжнародних експериментів з фізики. Зокрема, під час експерименту OPERA (ЦЕРН), що відбувся у 2012 році, фізикам вперше вдалося зафіксувати перетворення мюонного нейтрино на тау-нейтрино, що доводить наявність маси у нейтрино.
Це стало можливим завдяки роботі величезного міжнародного колективу науковців із 13 країн. Значний внесок у цьо?му вчених Інституту сцинтиляційних матеріалів (ІСМА) НАН України і Об’єднаного інститу?ту ядерних досліджень (ОІЯД, Дубна, РФ), які розробили і виготовили унікальний сцинтиляційний координатночутливий детектор OPERA. Без цього неможливо було б провести експеримент. 

Мистецтво робить молоду художницю Юлію Скрипку щасливою. А свої картини вона називає «станами, які доводилося переживати». Її твори — відлуння емоцій багатьох глядачів. Принаймні це було помітно на виставці Юлії Скрипки «Deadline», що відбулася в Національному музеї Тараса Шевченка. 
Полотна художниці цікаві й своєрідні. Ваблять не лише стародавньою технікою левкасу, в якій їх створено, а й оригінальними образами. Вони відверті й водночас оповиті таємницею. Про життєві чари і магію мистецтва — в інтерв’ю з Юлією СКРИПКОЮ.

Ми зустрілися з Ольгою Шарапою в затишному куточку столиці, поблизу Бессарабської площі. Струнка жінка присіла біля столика й залюбки розповіла свою фантастичну історію про Іспанію, мистецтво танцю, п’янкий циганський дух та винятковий інтелект. Інколи здавалося, що ми перебуваємо не в Києві, а за тисячі кілометрів звідси — у далекій і чарівній Іспанії. 

Спеціалісти знають, що добра сталь неможлива без феросплавів, які суттєво підвищують її якість. Феросплавна промисловість України посідає одне з провідних місць у світі. В нашій країні є великі поклади марганцю, тому ми насамперед виробляємо марганцеві феросплави: феросилікомарганець і високовуглецевий феромарганець, які найбільш широко застосовують при виплавці сталі. Флагманом цієї галузі в Україні є ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» (НЗФ), що на Дніпропетровщині. 

Випускник Дніпропетровського ліцею-інтернату фізико-математичного профілю Андрій Селіванов, за його власним зізнанням, «просто» програмує… з шести років, а як учасник олімпіад — з 9 класу. Ось і цього року, будучи учнем 11 класу, хлопець брав участь у Всеукраїнській олімпіаді з інформатики, де отримав диплом І ступеня. Таким чином він потрапив у команду кращих юних українських програмістів, яка поїхала на інтелектуальні змагання світового рівня. До нашої збірної ввійшли четверо учнів 10—11-х класів з Дніпропетровська, Харкова та Полтавщини.   

Всеосяжне забезпечення власної безпеки, зокрема енергетичної, — головне завдання, яке стоїть перед Україною. Розробка вітчизняних науковців і промисловців «Комплексне освоєння газовугільних родовищ на основі потокових технологій буріння свердловин» відкриває перед країною найпотужніший потенційний енергетичний резерв.

Запаси так званого нетрадиційного газу, який міститься у вуглепородних масивах в Україні, величезні. За даними геолого-розвідувальних робіт, у газовугільних родовищах країни перебуває близько 25 трильйонів кубометрів метану. Отримати до нього повноцінний доступ — означає істотно зміцнити енергобезпеку країни.