Наука не класифікується за віковими категоріями — цю тезу почула від шанованого академіка, коли при ньому вжили термін «студентська». А в її правильності переконуюся щоразу, знайомлячись із досягненнями юних талантів з Малої академії наук. Ну не можна їхні винаходи назвати дитячими!  Адже більшість із них створена для того, щоб полегшити життя нам, дорослим.

Сьогодні — 90-річчя державної гідрометеорологічної служби України. Привітавши з цим ювілеєм директора Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту Володимира Осадчого, «Урядовий кур’єр» найперше поцікавився, а хто ще, крім колективу закладу, який він очолює, причетний у нашій країні до цього свята?   

Не секрет, що українські університети прагнуть потрапити до світових рейтингів. У цьому контексті згадується найперша мова міжнаціонального спілкування – мова науки. Саме вона в усі часи об’єднувала представників різних народів для спільної діяльності в ім’я розвитку.  

Виповнилося 80 років із часу заснування Глухівського інституту луб’яних культур та фітофармацевтичної сировини, що працює під егідою Національної академії аграрних наук України.  

Перший падолист і перекличка диких гусей, що вже потягнулися до вирію, жовтизна ясенів, багрянець на кленах і розсипи золотих монет біля сестер-берізок нагадали: 2011-й вийшов на фінішну пряму. Це — найкращий час, коли можна оглянутися на зроблене і спланувати майбутнє.  

Ініціатором створення такого першого в Україні найсучаснішого центру високих технологій виступив колектив науково-виробничого концерну «Наука», та Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут». На переконання українських і російських учених, відкриття такого центру у Києві значно підвищить можливість серійного виробництва та здешевлення (за рахунок сучасної діагностики) продукції наноелектроніки, а також допоможе створенню нових технологій.

 Науковці представили перші інфрачервоні знімки поглинання зірки чорною дірою. Досі це явище передбачили лише теоретично.

Проте її подальший розвиток у цій царині не в останню чергу залежить від якості підготовки кадрів вищої кваліфікації. З огляду на це видання комплексу підручників для студентів профільних вишів, об’єднаних єдиним тематичним напрямом «Виробництво, випробування та експлуатація ракетно-космічної техніки», є  важливим та своєчасним. Над його створенням працював великий колектив авторів, серед них не тільки відомі вчені та фахівці ракетно-космічної галузі, а й представники молодого покоління. 

Юні вихованці Малої академії наук не перестають дивувати нас своїми винаходами. Приміром, Ольга Морозова із Запорізької області розробила комп’ютерну програму, що розбиває людей на стабільні пари і так допомагає створити міцний шлюб.

Наймолодший в Україні член-кореспондент Академії технологічних наук Павло Федорук став стипендіатом Кабінету Міністрів у тридцять чотири. Розроблена ним адаптивна система дистанційного навчання на базі інтелектуальних інтернет-технологій сколихнула науковий світ. Сьогодні науковця вважають одним з найкомпетентніших фахівців у цій галузі. Сфера зацікавлень молодого вченого на межі кібернетики, семіотики й філософії, де, на думку провідних епістеміологів, людство чекають великі відкриття, які започаткують епоху П’ятої науково-технічної революції.