Вітчизняні фармпрепарати для лікування артеріальної гіпертензії за ефективністю та якістю не поступаються закордонним аналогам. Вони мають усі необхідні складові для ефективного лікування високого артеріального тиску і відповідають вимогам чинного законодавства. Їхню якість контролює Державна служба лікарських засобів України.
Доступність та стала присутність на ринку є головним аргументом для держави, коли йдеться про вибір тих чи тих постачальників ліків.  

Ліки в Україні коштують рекордно дорого: й у сусідніх із нашою країнах, і в державах Західної Європи аналогічні препарати можуть бути вдвічі-втричі дешевшими. Проблему можна розв’язати, вважають як у Мінохорониздоров’я, так і в експертному середовищі. Першим кроком для налагодження цивілізованої державної політики у цій сфері стала постанова Кабінету Міністрів «Про реалізацію пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб із гіпертонічною хворобою», ухвалена у квітні цього року.  

Один із пріоритетів реформування галузі охорони здоров’я, запевняють чиновники, — формування сучасної системи екстреної медичної допомоги в Україні. Але пацієнти побоюються, що ефективним все буде тільки на папері.
Середня смертність в Україні за статистикою — 130—135 осіб на 100 тис. населення — перевищує показники країн Європи в 3—5 разів. При цьому до 24% українців помирають у лікарнях, а більшість із 76% туди просто не встигають дістатися і стають покійниками вдома, на роботі чи деінде.

Нестабільна погода цього літа дивує  нас своїми сюрпризами: бувало, що тижнями температура зашкалювала, а на зміну їй зривався дощ. І якщо в прохолодні дні зазвичай працюється комфортно, коли за вікном – до 40 градусів, украй важко. І не тільки українцям.
Нещодавно австрійські фахівці провели дослідження і з’ясували, що в такі дні продуктивність праці знижується від 30% до 70% порівняно з нормальним погодним режимом.  В Україні ситуація схожа.

Характерною ознакою років незалежності України є демографічна й етнічна криза, коли смертність, починаючи з 1991 року, невпинно зростає, а народжуваність — навпаки знижується. Найгірше, що така  сумна картина спостерігається вже навіть серед відносно здорових українських дітей. Якщо екологічна катастрофа не зупиниться,   населення України до 2050 року може значно зменшитися. 

Жителька селища Царичанка Дніпропетровської області Ірина Твердохліб у 15 років захворіла на грип. Через ускладнення хвороби дівчина почала втрачати слух, який з кожним роком слабшав. І вже у 24-річному віці отримала групу інвалідності, а в 30 наділа слуховий апарат. Попри ці негаразди, Ірина змогла закінчити Дніпропетровське училище культури за спеціальністю «режисер», вивчилася й на бухгалтера — все з червоним дипломом. Співала в районному  ансамблі, танцювала, читала вірші. А потім після медичних курсів працювала дезінфектором. Сьогодні 34-річна жінка одна виховує дворічну донечку і через майже повну втрату слуху змушена працювати прибиральницею. 

На Запоріжжі підвищення якості життя людей пов’язують, передусім, із  забезпеченням належного рівня надання медичних послуг, зокрема, сільському населенню. Про нагальні завдання  і поточні здобутки в цій галузі краю ми ведемо бесіду з начальником управління охорони здоров’я  облдержадміністрації Андрієм Запорожченком. 

За даними Всесвітньої федерації з вивчення сну, безсоння як медична проблема завдає економіці збитків на понад 100 млрд доларів. Американські соціологи говорять, що 40% людей, які страждають від розладів сну, зазнають різкого зниження продуктивності; 30% працюючих вважають, що втратили довіру керівництва та колег; 20% — скаржаться на зменшення соціальних контактів; 15% людей страждають ще й через втрату друзів. В Україні такої статистики немає. Втім, вітчизняні фахівці зазначають, що аналогічні проблеми стосуються й українців.  

Маленька Анютка, разом зі своєю мамою Людмилою Бухміллер, відзначила свій перший невеличкий ювілей — місяць від дня народження — в новому перинатальному центрі Харкова. І хоч така важлива для кожної родини дата проходила не в колі сім’ї, а серед людей у білих халатах, жінка не нарікала. Вона навіть радіє з того, що перебуває зі своєю маленькою під патронатом кваліфікованих фахівців, які взялися професійно виправляти помилки природи.  

Нещодавно Інтернет вразила новина про харчове отруєння гравців української збірної з футболу. Але все обійшлося. Хлопці вилікувались і вже забули про ту неприємність. Доказом цього слугує їхня перемога в матчі зі Швецією. Проте цей випадок нагадав українцям, що влітку не можна втрачати пильності, а вибирати та споживати продукти харчування слід уважно. Що не варто їсти влітку, аби не отруїтися, дослідив «Урядовий кур’єр».  
Попри літню спеку, торгують пиріжками, сосисками, запеченими в тісті, шаурмою та іншим фаст-фудом. Адже під час чемпіонату з футболу така їжа смакує до улюбленого напою фанів — пива.