У МОЗ України повідомили про одужання жителя Дніпропетровської області, який мав важку хворобу — у хлопця була апластична анемія у важкій формі (кістковий мозок людини перестає виробляти достатню кількість клітин крові). Лікарям Охматдиту вдалося його врятувати завдяки генетичному близнюкові з Українського реєстру донорів кісткового мозку. Як сказала мама того хлопця, на їхнє щастя, якась чужа людина підійшла як донор і дала єдиний шанс її синові на життя. Вона зазначила: «Що більше буде українців у реєстрі, то швидше знаходитимуться донори для наших діток». 

 «Для мене лікар загальної практики — сімейний лікар означає справжній, адже веде більшу частину лікування, діагностування пацієнтів», — вважає шестикурсниця Тернопільського національного медичного університету імені Івана Горбачевського Соломія Сампара. Вона вирішила, що обере саме цей фах. Проте, ніде правди діти, багато майбутніх випускників українських медичних вишів не бачать себе в такій професійній діяльності. Попри все з початком реформи системи охорони здоров’я в Україні статус сімейного лікаря значно зріс. 

 Частковість, запізнілість, пасивність — це минуле медичної реабілітації. Повноцінне відновлення людини, повернення її до активного самостійного життя, доступність для всіх — таку систему медреабілітації нині розбудовують у країні, розширюючи інфраструктурно. Нове поповнення переліку сучасних реабілітаційних закладів — всеукраїнський медцентр світового рівня для людей зі складними травмами війни Superhumans, який запрацював на Львівщині. 

 Торік 22 жовтня «Урядовий кур’єр» розповідав про початок роботи ДНК-аналізатора, який відкрив нові можливості в розкритті злочинів та наданні ексклюзивних послуг. Надсучасний апаратно-програмний комплекс RapidHIT ID дає змогу фахівцям Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України за 90 хвилин встановити ДНК-профiль для ідентифікації особи. Як вплинуло використання новітньої техніки на розкриття злочинів, зокрема воєнних?

 Десятирічний Ігор був досить спокійним і розважливим. І вчився непогано, займався у спортивній секції, мав чимало друзів. Однак у якийсь момент хлопця ніби підмінили. Він став ображати меншого братика, пропускати шкільні заняття, грубо відповідати на поради домашніх та вчителів. Як зауважила мама Олена, такі зміни сталися після загибелі на війні батька Ігоря та її хвороби (певний час змушена була перебувати на стаціонарному лікуванні). Вона й нині страждає від гострої форми діабету та гіпертонії. 

 Наталію Ємельяненко в Рижівці знають усі — від найменшого до найстаршого. Дехто з нинішніх малюків ще не знає, що увійшов у цей світ з її допомогою, що саме в її руках прожив перші свої хвилини. Виростуть — обов’язково дізнаються.
…Дістатися цього села неподалік від російського кордону непросто, бо всі околиці заміновано, а під’їзні дороги контролюють військові. А в самому населеному пункті державний кордон проходить центральною вулицею, тож одна його частина — на території України, інша — в росії. Саме тут упродовж останніх п’яти років фельдшерсько-акушерським пунктом завідує Наталія Ємельяненко — випускниця 1990 року Рильського медичного училища (Курська область) за спеціальністю «медична справа».

 За рік повномасштабної війни росії проти України армія агресора вщент зруйнувала 174 медичні заклади, які доведеться відбудовувати з нуля, і ще 1151 істотно пошкодила. Якщо поділити суму цих цифр на кількість днів війни, то виходить, що рф щодня завдає ударів як мінімум по трьох медзакладах. Найбільше медична інфраструктура постраждала в Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській та Миколаївській областях.

 Трансформація системи охорони здоров’я в пацієнтоорієнтовану триває. Мета медичної реформи незмінна: щоб кожен українець міг безкоштовно отримати чіткий перелік медпослуг та ліків, а лікарі були фінансово мотивовані надавати якомога кращі послуги.
Днями Кабінет Міністрів ухвалив постанову, яка дає змогу запровадити наступний етап медреформи. Вона передбачає оновлення підходів до визначення госпітальних округів та впровадження сучасних підходів до формування мережі медзакладів.

 Після майже року широкомасштабної війни рф проти України в державі не лишилося галузі, яка б не зазнала втрат. Однак попри всі труднощі ми вистояли і продовжуємо виборювати свою незалежність і свободу. Про те, з якими найбільшими викликами під час великої війни зіткнулася система охорони здоров’я і як вона їх долає, Укрінформ поговорив з міністром охорони здоров’я Віктором ЛЯШКОМ.

 Монастирищенська багатопрофільна лікарня в Уманському районі на Черкащині — одна з тих, яка може постраждати внаслідок оптимізації мережі. Нині в ній дев’ять відділень, працюють майже 200 медиків. Вони надають допомогу понад 35 тисячам жителів громади та переселенцям.